Офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Німеччина отримає «гідну відповідь» за рішення закрити «Російський дім» у Берліні та генеральне консульство РФ у Бонні. За її словами, Берлін «вчергове пішов на загострення двосторонніх відносин під зовсім вигаданим і сфабрикованим приводом», а жодних переконливих доказів причетності Росії до інциденту, який став підставою для санкцій, німецька сторона не надала. Захарова додала, що Москва відповість на всі «антиросійські рішення».

Причина німецьких обмежень: інцидент із дроном у Лейпцигу

Міністр закордонних справ Німеччини Іоганн Вадефуль оголосив про закриття «Російського дому» та генконсульства як відповідь на «гібридну атаку Росії». Приводом стала історія з дроном, начиненим вибухівкою, який в ніч на 5 серпня був виявлений поблизу українського вантажного літака Ан-124 в аеропорту «Лейпциг/Галле». Інцидент призвів до тимчасової зупинки роботи аеропорту. Окрім дипломатичних заходів, німецька сторона анонсувала розширення санкційних списків ЄС новими особами.

Деталі атаки: від «попередження» до цілеспрямованого удару

Згідно з даними видання Die Zeit, FPV-дрон потрапив у найвразливішу частину крила літака — туди, де розташовані паливні баки. Це, за оцінкою журналістів, означає, що атака була цілеспрямованою, а не просто «попереджувальним» жестом. Крім того, 25 серпня німецькі органи правопорядку виявили ще один безпілотник із вибухівкою, який, ймовірно, також використовувався під час атаки на Ан-124. Таким чином, за місяць після початкового інциденту були виявлені щонайменше два пристрої.

Суперечливі дані

У початкових повідомленнях про події 5 серпня дрон описувався як виявлений «поблизу» вантажного літака, що допускало інтерпретацію інциденту як невдалої або «попереджувальної» атаки. Однак публікація Die Zeit уточнила, що безпілотник фактично досяг і влучив у найвразливішу зону крила — область паливних баків. Різниця у формулюваннях — «поблизу» versus «потрапив у крило» — принципово змінює характер інциденту: від демонстративного залякування до реальної спроби знищення повітряного судна. Російська сторона, у свою чергу, відкидає саму кваліфікацію події як «гібридної атаки», наполягаючи на відсутності доказів причетності Москви. Німецька сторона, навпаки, прямо пов'язує інцидент із діями російських спецслужб, хоча публічно не розкриває повний обсяг доказової бази.

Ширше дипломатичного конфлікту

Захарова у своєму виступі перейшла від конкретики до системних звинувачень, заявивши, що сама Німеччина «розпалює український конфлікт» і «беруче участь у терактах проти мирних жителів». Ці формулювання виходять за межі реагування на закриття двох дипломатичних об'єктів і свідчать про те, що Москва намірує використовувати інцидент як тригер для ширшої риторики про ескалацію. Рішення Берліна вписується в загальний тренд посилення позицій ЄС: паралельно із закриттям «Російського дому» та генконсульства анонсовано розширення санкційних списків, що свідчить про комплексний, а не ізольований характер німецьких заходів.

На момент публікації статті (2 вересня 2026 р.) конкретні контрзаходи Москви, про які говорила Захарова, не були озвучені. Дипломатичний канал між двома столицями залишається напруженим, а подальша динаміка залежатиме від того, які саме кроки вчинить російське МЗС у відповідь на німецьке рішення.