16 жовтня пресслужбниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова виступила з попередженням для російських громадян, які прямують за кордон. «Ми змушені ще раз нагадати всім про необхідність зберігати пильність під час поїздок за кордон у контексті всесвітнього полювання на росіян», — заявила вона на брифінгу. Формулювання, що використовує метафору «полювання», стало одним із найрізкіших публічних висловлювань офіційної Москви на тему безпеки громадян за кордоном за останній час і пролунало на тлі зростаючої кількості інцидентів із затриманням росіян у країнах Європи та Балканського півострова.

Арешт у Чорногорії: дев'ять годин затримання та депортація

Прямим тригером для заяви Захарової став інцидент 9 жовтня у Чорногорії — члені НАТО, розташованому на Балканах. У країні було затримано російського військового блогера Михайла Звинчука, засновника Telegram-каналу «Рибар», а також його дружину та трьох спільників. За даними провідної чорногорської газети «Вієсті», затримання пройшло в межах «кримінальної, оперативної та розвідувальної процедури». Через дев'ять годин усі п'ятеро були депортовані з країни. Конкретні звинувачення, висунуті затриманим, публічно не розкривалися; в офіційних заявах йшлося лише про ймовірні «гібридні» операції, пов'язані з мережею «Рибар», при цьому жодних конкретних доказів на підтвердження цих звинувачень надано не було.

Статус Чорногорії та аргументація МЗС

У своєму коментарі Захарова наголосила, що Чорногорія не входить до переліку так званих «недружніх» Росії країн, і вказала, що аналогічні ситуації із затриманням росіян фіксуються і в державах, не включених до цього списку. Цей аргумент спрямований на те, щоб показати: ризики для громадян РФ не обмежуються юрисдикціями, формально оголошеними ворожими, а поширюються на ширше коло європейських та балканських держав. Таким чином, дипломатичне формулювання МЗС фактично розширює географію «зони ризику» для російських мандрівників.

Канал «Рибар» у міжнародному контексті

Telegram-канал «Рибар», який налічує близько 1,3 мільйона підписників, упродовж кількох років є об'єктом уваги західних спецслужб та регуляторів. США та Велика Британія раніше звинувачували канал у поширенні російської пропаганди та проведенні інформаційної діяльності за межами Росії. У 2024 році Державний департамент США оголосив винагороду в розмірі 10 мільйонів доларів за будь-яку інформацію про осіб, які стоять за цим каналом. Ці обставини створюють додатковий контекст для інциденту в Чорногорії: затримання Звинчука може розглядатися як частина ширшої кампанії з переслідування осіб, пов'язаних із російськими інформаційними проєктами, на території союзників НАТО.

Прецеденти: від Касаткіна до обміну полоненими

Випадок Звинчука не є поодиноким у ряді інцидентів із затриманням росіян за кордоном останніми місяцями. У червні 2025 року в паризькому аеропорту було заарештовано баскетболіста Даниїла Касаткіна — за запитом США, за звинуваченням у членстві в групі, що займається вимаганням за допомогою програм-вимагачів. Касаткіна заперечував висунуті йому звинувачення. У січні 2026 року він був звільнений у межах обміну затриманими між Росією та Францією. Цей прецедент демонструє, що затримання росіян на території ЄС та їхня подальша доля можуть залежати від дипломатичних переговорів між державами, а не лише від внутрішньоправових процедур конкретної країни.

Реакція Кремля та практичні наслідки для громадян

Пресслушбник президента Росії Дмитро Пєсков відмовився коментувати деталі арешту Звинчука в Чорногорії, проте загалом попередив, що відвідування Європи наразі «дуже небезпечне». Сукупність заяв Захарової та Пєскова формує офіційну позицію Москви: ризики для російських громадян за кордоном визнаються системними, а не одиничними. Для громадян це означає, що МЗС фактично рекомендує переглянути плани поїздок до країн Європи та Балкан, а також зважати на можливість затримання за запитами третіх держав — зокрема США, які, як показує випадок Касаткіна, можуть ініціювати арешт на території союзників. Дипломатичний канал, через який у січні 2026 року був звільнений Касаткін, залишається наразі основним інструментом захисту затриманих росіян за кордоном.