2 червня 2026 року міністри закордонних справ Естонії та Литви Маргус Цахкна та Кястутіс Будріс зробили різкі заяви, закликаючи до повної ізоляції Росії та конфіскації її заморожених активів. Поводом для такої риторики став черговий масований комбінований удар, завданий РФ по території України.
Вимога повної конфіскації
Міністри закордонних справ країн Балтії, які традиційно займають найжорсткішу позицію в рамках ЄС та НАТО, наполягають на тому, що політика умиротворення агресора не приносить результатів. На їхню думку, гібридні загрози з боку Москви вже безпосередньо зачіпають безпеку регіону.
Ключовою вимогою Вільнюса та Таллінна є перенаправлення заморожених активів Центробанку РФ на потреби Збройних Сил України. Кястутіс Будріс закликав остаточно відмовитися від ілюзій щодо можливості повернутися до «звичайних відносин» (business as usual) з Росією після закінчення війни. Він наголосив на необхідності повної конфіскації коштів для компенсації збитків, завданих Україні.
Позиція Естонії: ізоляція як єдиний шлях
Маргус Цахкна заявив, що лише «безкомпромісний тиск та повна міжнародна ізоляція» здатні примусити Кремль до миру. Глава МЗС Естонії вказав на небезпечну динаміку сприйняття: будь-яке зволікання Заходу чи пом'якшення санкційного режиму Москва сприймає як слабкість та «запрошення до наступного удару».
Раніше Цахкна різко засудив дискусії всередині Європейського Союзу щодо можливих посередників для діалогу з Володимиром Путіним, назвавши будь-які кулуарні переговори помилкою.
Дипломатичне загострення в регіоні
На тлі заяв про необхідність посилення тиску, напруженість у дипломатичному полі Балтійського регіону продовжує зростати. Вчора країни Балтії вручили ноти протесту російським дипломатам. Поводом стали заяви Москви про те, що Україна нібито використовує повітряний простір країн НАТО для запуску дронів по об'єктах на території РФ. У Таллінні та Вільнюсі ці звинувачення розцінили як дезінформацію.