Верховна Рада України у другому читанні ухвалила законопроєкт № 9665, який запроваджує кримінальну та адміністративну відповідальність за зберігання, перевезення та збут деревини без документів, що підтверджують її походження. Ініціатива, формально спрямована на посилення відповідальності за незаконну вирубку та пошкодження лісів, на практиці поширюється на кінцевий обіг деревини та викликала широкий суспільний резонанс. За сюжетом телеканалу «Суспільне Чернігів», що став приводом для обговорення, 85-річна мешканка прикордонного села Ларинівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області Ніна Шик показала запас дров, придбаних у приватних осіб без чеків та накладних.

Що передбачено текстом закону

Згідно з ухваленою редакцією, до Кримінального кодексу України вводиться стаття 246-1, а до Кодексу про адміністративні правопорушення — стаття 65-2. Адміністративна норма передбачає штраф для громадян у розмірі від 34 000 до 51 000 гривень (для посадових осіб — до 85 000 гривень) за зберігання або перевезення деревини без підтверджувальних документів. Кримінальна відповідальність настає, якщо вартість необлікованої деревини перевищує поріг істотної шкоди — на момент ухвалення близько 30 280 гривень, що, за різними оцінками, відповідає приблизно 25–30 кубометрам круглого лісу або меншому обсягу в перерахунку на цінні та колоті породи. У цьому випадку передбачено позбавлення волі на строк від 5 до 7 років. У тексті норми, як зазначають критики, відсутні винятки для фізичних осіб або пенсіонерів.

Контекст: опалювальний сезон та прикордонні території

Обговорення ініціативи збіглося з початком опалювального сезону на тлі регулярних відключень електроенергії. У сільській місцевості, за спостереженнями, фіскальні чеки під час продажу колотих дров традиційно не видаються: паливо купується у сусідів, збирається як сухостій або вздовж придорожніх посадок. Прикордонні населені пункти Чернігівщини, такі як Ларинівка, розташовані поблизу лінії фронту і зазнають артилерійських обстрілів. Частина мешканців міст, за твердженнями очевидців та ЗМІ, переїжджає в сільську місцевість заради пічного опалення, що підвищує попит на тверде паливо, тоді як потужності легальних лісгоспів обмежені чергами на відвантаження.

Реакція офіційних осіб

Після хвилі критики автори законопроєкту та Офіс Президента заявили, що ініціатива спрямована проти незаконних лісорубів і не зачіпає звичайних громадян. Прем'єр-міністр та спікер Верховної Ради, за повідомленнями, пообіцяли, що президент не підпише законопроєкт у такому вигляді — або накладе вето, або залишить його без підпису. При цьому сам факт ухвалення ініціативи парламентом уже відбувся, і подальший статус документа залежить від президентського рішення.

Позиції критиків та суспільний резонанс

Критики вказують на невідповідність формулювань закону заявленій цільовій меті: оскільки норма не містить винятків для фізичних осіб, вона, на їхню думку, створює правові ризики для мешканців сіл, які купують паливо без документів. У публічному обговоренні також порушувалося питання про дисбаланс між суворими санкціями для громадян та заходами запобігання в резонансних справах про корупцію, де фігуранти, за твердженням спостерігачів, нерідко отримують заставу. Офіційні особи ці порівняння не підтверджують і наголошують, що закон спрямований на боротьбу з незаконною рубкою.

Статус та подальший перебіг

На цей момент законопроєкт № 9665 ухвалено у другому читанні, він очікує рішення президента щодо підписання. Факт автентичності відеосюжету «Суспільне Чернігів» та змісту норм підтверджено внутрішнім фактчекінгом редакції. Підсумковий правовий ефект ініціативи — набуття чинності в поточній редакції або відхилення — залежатиме від президентського вето чи підпису, а також від можливих уточнювальних змін у разі повернення документа до парламенту.