У Верховній Раді України зареєстровано новий законопроєкт №15356, який ставить крапку у питанні використання мови держави-агресора у комерційній сфері. Документ пропонує виключити російську мову з маркування товарів та послуг, що стане черговим кроком у зміцненні національного суверенітету та мовної безпеки.

Символічна присутність та національна безпека

Ініціатива розроблена на фоні повномасштабної війни, коли мовна політика перестала бути лише культурним питанням і стала елементом національної безпеки. Автори законопроєкту в пояснювальній записці підкреслюють, що чинне законодавство не містить чітких заборон на дублювання інформації мовою противника. Це створює умови для так званої «символічної присутності» агресора в українському економічному та інформаційному просторі.

Мета документа — мінімізувати цей вплив та забезпечити правові гарантії функціонування української мови як єдиної державної. Законопроєкт передбачає внесення змін до трьох ключових нормативних актів:

  • Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної»;
  • Закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів»;
  • Закон «Про безпеку та гігієну кормів».

Ревізія продукції та строки набрання чинності

У разі прийняття закону підприємства, які використовують багатомовне маркування або рекламні матеріали, стикнуться з необхідністю термінової ревізії своєї продукції. Виробники та ритейлери будуть зобов'язані привести всі інформаційні носії у відповідність до нових вимог, виключивши мову агресора зі складу маркування.

Закон передбачає оперативне набрання чинності: він почне діяти на наступний день після офіційного оприлюднення. Це означає, що бізнесу доведеться швидко адаптуватися до нових правил, щоб уникнути можливих санкцій.

Контекст: від Хартії до Конституцій

Ця ініціатива не є ізольованою подією. Вона вписується в ширший тренд зміни статусу російської мови в регіоні. Ще у червні Президент України Володимир Зеленський підписав закон, що виключає російську мову з тексту Європейської хартії мов. Метою Хартії є захист мов меншин, але в умовах війни Київ вважав за необхідне переглянути цей підхід.

Паралельно зміни відбуваються й у сусідніх країнах. Казахстан, наприклад, у проєкті нової конституції планує змінити формулювання, що визначають статус російської мови. Ці процеси свідчать про те, що мовна політика в Східній Європі переживає фундаментальну трансформацію, що відображає нові геополітичні реалії.