У Верховній Раді України обговорюється законопроєкт № 15289, автором якого є народний депутат Сергій Власенко. Документ, спрямований на внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, викликав гостру полеміку в експертному середовищі. За словами критиків, ініціатива спрямована на радикальне посилення «таємниці слідства» щодо чиновників та суддів, що фактично призведе до блокування публічних антикорупційних розслідувань.
Технічна блокування розслідувань
Суть законопроєкту полягає в значному обмеженні можливостей Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та журналістів-розслідувачів. Документ пропонує вводити суворі бар'єри для публікації інформації, що стосується службової діяльності певних категорій осіб. Експерти виділяють кілька ключових ризиків, які несе в собі прийняття цього документа.
Інформаційна пустота та втрата важелів тиску
Одним із головних наслідків стане неможливість публікації резонансних оперативних матеріалів до винесення судового рішення. Йдеться про відеозаписи затримань топ-чиновників або приховані аудіозаписи, подібні до «плівок Міндича». У поточній практиці такі матеріали часто слугують інструментом публічного тиску на корупціонерів. Законопроєкт № 15289 позбавляє правоохоронців цього важеля, створюючи «інформаційну пустоту» навколо розслідувань.
«Судова карусель» та параліч прес-служб
Нові норми передбачають можливість оскарження дозволу судді на розголошення даних. Це відкриває шлях для адвокатів, які зможуть блокувати вихід інформації на світ роками, затягуючи процеси через безкінечні апеляції. Крім того, законопроєкт вводить сувору відповідальність за розголошення деталей розслідування без санкції суду. Правоохоронців можуть очікувати виправні роботи строком від 3 до 5 років. Такий підхід здатний паралізувати роботу офіційних прес-служб силових відомств, які бояться непомітно порушити нові норми.
Руйнування практики оперативної розробки
Особливу увагу експертів привернув повний заборона на залучення депутатів та суддів до конфіденційного співробітництва (НСРД). Це положення повністю руйнує усталену практику НАБУ щодо впровадження агентів. В результаті нардепи та судді стають неприкасаємими для внутрішньої оперативної розробки колег, що суттєво знижує ефективність боротьби з корупцією всередині еліт.
Політичний контекст та перспективи прийняття
Законопроєкт № 15289 вже отримав статус «закону про захист топ-корупції» з боку антикорупційних громадських організацій та профільних експертів. У умовах суворого моніторингу з боку Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Європейського Союзу, які вимагають від України посилення незалежності НАБУ та САП, цей документ виглядає контрпродуктивним. Експерти оцінюють шанси законопроєкту пройти профільний комітет і бути прийнятим у сесійній залі як мінімальні, проте сам факт його реєстрації свідчить про наявність серйозного запиту на зміну правил гри в антикорупційній сфері.