---
title: "Зброярі вимагають обнулити плату за експорт зброї, а Рада відмовила армії в цих грошах: подвійний тупик навколо постанови №875"
description: "Українська рада зброї вимагає обнулити плату за експорт зброї в розмірі 20–30% вартості контракту, а Верховна Рада 15 вересня відхилила законопроєкт про спрямування цих коштів на закупівлю озброєнь і виплати військовим. Понад 200 міжнародних заявок про співпрацю залишаються без відповіді."
date: 2026-09-16T05:38:00.000Z
lang: uk
url: https://xab.info/uk/posts/zbrojari-vymagajut-obnullity-platu-za-eksport-zbroji-rada-vidkhilyla-zakonoproekt-uk
tags: [ukraine, defense-industry, weapons-export, verkhovna-rada, cabinet-resolution-875, build-with-ukraine, eu-loan, arms-council]
publisher: "XAB.info"
---

# Зброярі вимагають обнулити плату за експорт зброї, а Рада відмовила армії в цих грошах: подвійний тупик навколо постанови №875

![Палети з ракетними снарядами, готовими до експорту, у центрі суперечки про скасування плати за вивоз зброї та постанови №875](https://xab.info/media/2026/09/16/oruzheyniki-trebuyut-obnullit-platu-za-eksport-oruzhiya-rada-otklonila-zakonoproekt/oruzheyniki-trebuyut-obnullit-platu-za-eksport-oruzhiya-rada-otklonila-zakonoproekt-1.webp)

## 🎯 Key Points

- Українська рада зброї та п'ять галузевих об'єднань вимагають обнулити або суттєво знизити плату за дозвіл на експорт зброї, що становить 20–30% вартості контракту
- Верховна Рада 15 вересня 2026 року не підтримала в першому читанні законопроєкт про спрямування експортних зборів до спеціального фонду для Міноборони (50% на озброєння, 50% на забезпечення)
- Галузь виділяє п'ять системних проблем постанови №875: розмір плати, авансовий платіж без гарантії повернення, невизначене поняття «наміру» держави, поріг у 15 млн грн та відсутність прозорості переліку критичних товарів
- На тлі запозичення ЄС Ukraine Support Loan на 90 млрд євро (60 млрд на оборону) понад 200 міжнародних ініціатив про співпрацю залишаються без рішення

Український оборонно-промисловий комплекс опинився в ситуації, яку галузеві аналітики характеризують як «подвійний тупик». З одного боку, Українська рада зброї спільно з Лігою оборонних підприємств України, Українським кластером подвійних технологій (UADUT), Федерацією роботодавців України, NAUDI та Технологічними Силами України підготувала консолідовані пропозиції до постанови Кабінету міністрів №875, у яких вимагає обнулити або суттєво знизити плату за дозвіл на експорт озброєнь, що становить 20% вартості готових виробів та 30% вартості комплектуючих. З іншого боку, 15 вересня 2026 року Верховна Рада не підтримала в першому читанні законопроєкт, який передбачав спрямування цих самих коштів — що надходять від експортних дозволів з 1 серпня 2026 року — до спеціального фонду держбюджету для Міністерства оборони: 50% на закупівлю, модернізацію та ремонт озброєнь, ще 50% на грошове забезпечення військовослужбовців ЗСУ. Таким чином, дискусія щодо плати за експортний дозвіл розгортається водночас у двох протилежних треках: галузь вважає її економічно руйнівною, а частина депутатів розглядала її як джерело фінансування армії — і парламент це джерело поки не затвердив.

### П'ять претензій галузі до механізму контрольованого експорту

Об'єднання виробників, які підготували консолідовані пропозиції до постанови №875, підкреслюють, що підтримують сам факт введення контрольованого експорту, називаючи його «важливим сигналом для індустрії та країн-партнерів». За їхніми оцінками, діючий механізм дозволить залучати іноземне фінансування та інтегрувати українські компанії у глобальні ланцюги постачання. Водночас чинний порядок містить, за їхніми словами, п'ять системних проблем. Перша й головна — розмір плати: 20% для готових виробів і технологій, 30% для складових частин і комплектуючих. Для значної частини продукції, особливо конвенційного озброєння, такий рівень, за оцінкою бізнесу, робить експорт економічно недоцільним і погіршує цінову конкурентоспроможність українських виробників на міжнародному ринку. Друга претензія стосується авансового сплати без гарантії повернення: чинна модель вимагає вилучити суму з обороту ще до отримання оплати від іноземного замовника, при цьому навіть виданий дозвіл не гарантує виконання контракту — його може зупинити заявлене державним замовником «намір» закупити той самий товар.

### «Намір» держави, поріг у 15 мільйонів і відсутність прозорості

Третя претензія галузі спрямована саме на поняття «наміру» держави закупити товар, яке, за словами об'єднань, однозначно невизначене: постанова не встановлює, яким документом воно підтверджується, у який строк має оформлюватися у закупівлю і що відбувається, якщо закупівля в підсумку не здійснюється. Четверта проблема — порогова сума контракту в 15 млн грн, яка не враховує досвідчі, тестові, демонстраційні та пілотні поставки, з яких, як правило, починається робота з новим іноземним замовником. П'ята претензія — відсутність прозорого механізму інформування виробників про те, належить чи їхня продукція до переліку критичних товарів, та про зміни до цього переліку. Окремо галузь просить ввести спеціальний режим для тестових і демонстраційних поставок, чітко визначити критерії «наміру» держави та строки його оформлення, а для процедури розгляду заявок гарантувати дотримання встановленого 30-денного строку та однозначне застосування принципу мовчазної згоди.

### Рада відхилила законопроєкт про спрямування експортних зборів до армії

15 вересня 2026 року Верховна Рада не підтримала в першому читанні законопроєкт, що передбачав зміни до Бюджетного кодексу. Згідно з текстом ініціативи, кошти, що надходять від плати за експортні дозволи з 1 серпня 2026 року, мали зараховуватися до спеціального фонду держбюджету та спрямовуватися Міністерству оборони: 50% — на закупівлю, модернізацію та ремонт озброєнь, ще 50% — на грошове забезпечення військовослужбовців ЗСУ. Відхилення документа означає, що навіть у разі збереження плати за експортний дозвіл її цільове використання для потреб армії на законодавчому рівні поки не закріплено. Дискусія навколо постанови №875, ухваленої на початку липня 2026 року, триває з моменту набрання нею чинності: ще в перші дні дії нового механізму виконавчий директор Ради зброї Ігор Федірко в коментарі РБК-Україна зазначав, що бізнес позитивно оцінює появу зрозумілої процедури зі строком розгляду заявок до 30 днів, але попереджав про ризик перетворення механізму на бюрократичну чергу.

### Контекст: Build with Ukraine та 90 мільярдів євро європейського запозичення

Об'єднання виробників пов'язують доопрацювання порядку експорту зі стратегічним значенням формату Build with Ukraine. У контексті запозичення ЄС Ukraine Support Loan обсягом 90 млрд євро на 2026–2027 роки, з яких 60 млрд євро призначені на оборонні закупівлі, європейські партнери дедалі більше орієнтуються на вимоги локалізації виробництва. У прес-релізі галузевих об'єднань повідомляється, що міжнародні партнери направили понад 200 ініціатив та заявок про співпрацю, які досі залишаються без рішення чи відповіді. Галузь заявила про готовність приєднатися до робочих груп та експертних обговорень щодо доопрацювання порядку. На цьому тлі зображення, що супроводжує публікацію, — ряди боєприпасів, укладених на дерев'яні палети та закріплених стяжними ременями з маркуванням «NOSE END», температурно-тисковими обмеженнями зберігання й тактичними позначеннями, — наочно ілюструє саме той конвенційний арсенал, експорт якого, за оцінкою зброярів, в поточних умовах обтяжений ставкою, що робить контракти нерентабельними.

### Протирічливі дані

У публічному дискурсі навколо постанови №875 та пов'язаного з нею законопроєкту про бюджетні зміни присутня суттєва розбіжність в оцінках. Галузеві об'єднання наполягають, що плата в 20–30% «робить експорт економічно недоцільним», і вимагають її обнулення або суттєвого зниження, фактично закликаючи до скасування фінансового компонента механізму. Водночас ті самі об'єднання підтверджують, що підтримують сам факт введення контрольованого експорту як «важливий сигнал для індустрії та країн-партнерів». У той самий час частина депутатів Верховної Ради розглядала цю плату не як бар'єр, а як потенційне джерело фінансування для армії, пропонуючи спрямувати 50% коштів на закупівлю озброєнь і 50% — на забезпечення військовослужбовців. Рада 15 вересня відхилила даний законопроєкт у першому читанні, що означає: ні обнулення плати за вимогою галузі, ні її цільове використання для армії на даний момент не отримали законодавчого закріплення. Таким чином, обидві сторони — і бізнес, і законодавці — залишаються в позиції, коли жодна з двох альтернативних моделей не реалізована, а понад 200 міжнародних заявок про співпрацю, за даними галузі, залишаються без відповіді.

## 🔍 Fact-Check Verification

- [Галузь просить скасувати плату за експорт зброї, а Рада не дає ці гроші на армію: що відомо](https://www.rbc.ua/ukr/news/galuz-prosit-skasuvati-platu-eksport-zbroyi-1789536892.html) - Основной источник: пресс-релиз Украинского совета оружейников, трансляция заседания Верховной Рады от 15.09.2026, комментарий Игоря Федирко. Все ключевые цифры (20%/30%, 15 млн грн, 30 дней, 90 млрд евро, 200+ заявок) взяты из данного материала.
- [Місце проведення не розголошувалося: в Раді зброї відреагували на удар РФ по виставці ...](https://focus.ua/voennye-novosti/762158-udar-rf-po-vystavke-dronov-v-kievskoy-oblasti-v-sovete-oruzheynikov-otreagirovali-podrobnosti) - Источник по другой теме (реакция на удар по выставке дронов). Не содержит фактов, релевантных для данной статьи.
- [Верховна Рада не підтримала законопроєкт про оподаткування посилок](https://gazeta.ua/ru/articles/politics/_verhovnaya-rada-ne-podderzhala-zakonoproekt-o-nalogooblozhenii-posylok/1251346) - Источник по другому законопроекту (налогообложение посылок). Не релевантен.
- [Верховна Рада зібереться в четвер, щоб розблокувати законопроєкт про фінансування армії](https://www.pravda.com.ua/rus/news/2026/06/16/8039682/) - Источник от 16.06.2026 по более раннему этапу обсуждения финансирования армии. Не содержит фактов по ставкам постановления №875 или по голосованию 15.09.2026.

## ❓ FAQ

### Q: Який розмір плати за дозвіл на експорт зброї в Україні за постановою №875?
**A:** Плата становить 20% вартості готових виробів і технологій та 30% вартості складових частин і комплектуючих виробів. Платіж є авансовим і вноситься до отримання оплати від іноземного замовника.

### Q: Що сталося з законопроєктом про спрямування експортних зборів до армії?
**A:** 15 вересня 2026 року Верховна Рада не підтримала даний законопроєкт у першому читанні. Ініціатива передбачала, що 50% коштів піде на закупівлю, модернізацію та ремонт озброєнь, а 50% — на грошове забезпечення військовослужбовців ЗСУ.

### Q: Які п'ять претензій галузеві об'єднання висунули до постанови №875?
**A:** 1) Завищений розмір плати (20–30%); 2) авансовий платіж без гарантії повернення; 3) невизначене визначення «наміру» держави закупити товар; 4) поріг у 15 млн грн, що не враховує тестові та пілотні поставки; 5) відсутність прозорого механізму інформування про перелік критичних товарів.

### Q: Як пов'язаний механізм експорту з європейським запозиченням Ukraine Support Loan?
**A:** Запозичення ЄС обсягом 90 млрд євро на 2026–2027 роки (60 млрд на оборонні закупівлі) передбачає вимоги локалізації виробництва у форматі Build with Ukraine. Галузь пов'язує доопрацювання порядку експорту з необхідністю інтеграції українських компаній у глобальні ланцюги постачання та залучення іноземного фінансування.

### Q: Скільки міжнародних заявок про співпрацю залишається без відповіді?
**A:** За даними прес-релізу галузевих об'єднань, міжнародні партнери направили понад 200 ініціатив і заявок про співпрацю, які на момент публікації залишаються без рішення чи відповіді.