Українська Рада зброярів представила аналітичний зріз ринку засобів протидії повітряному терору, виділивши три ключові розробки, які мають найбільшу кількість документально підтверджених бойових результатів проти реактивних ударних дронів типу «Герань». В умовах ескалації повітряних атак та модернізації противником безпілотних систем, здатних розвивати високі швидкості на великих висотах, традиційні методи ППО потребують технологічного доповнення у вигляді спеціалізованих дронів-перехоплювачів.
Лідери серед безпілотників-перехоплювачів
Першим помітним рішенням експерти називають лінійку апаратів Sting та Sting S, розроблену українською командою «Дикі шершні». За даними виробників, ще у травні було зафіксовано перше успішне перехоплення, а вже у вересні одна з модифікацій знищила близько десятка дронів «Герань-4» та кілька апаратів «Герань-5», переважно працюючи під дистанційним управлінням. Крім того, серйозних успіхів домоглися секретний перехоплювач Служби безпеки України, чий функціонал було продемонстровано на офіційному рівні, а також комплекси, закуплені волонтерським Фондом Сергія Притули, які успішно уразили реактивну ціль на висоті понад три кілометри при швидкості понад 400 км/год.
Технологічні особливості та характеристики нових систем
Розробники з команди «Дикі шершні» наголошують, що модель Sting S є еволюційним розвитком базової платформи Sting. Це високошвидкісний квадрокоптер, оптимізований для серійного випуску, що відрізняється простотою в експлуатації та відносно низькою вартістю. Більшість тестових та бойових перехоплень реактивних цілей здійснюються із застосуванням інноваційної системи дистанційного керування Hornet Vision Ctrl. Водночас базова версія Sting зі швидкістю до 280 км/ч та стелею до 7000 метрів вже активно застосовується пілотами спецпідрозділу «Альфа» СБУ.
Суперечливі дані
Попри вражаючі кадри успішних бойових застосувань, що публікуються військовими відомствами та виробниками, експертна спільнота закликає зберігати реалістичний погляд на ефективність нової зброї. У Раді зброярів зазначають, що хоча кожне результативне збиття зафіксоване на відео, точна статистика невдалих спроб, промахів та технічних збоїв залишається закритою. У технологічному об'єднанні «Технологічні сили України» вказують, що на попередніх етапах випробувань спеціалізовані перехоплювачі демонстрували лише 35-40% успішних перехоплень, що доводить: вони не є універсальною панацеєю і мають застосовуватися в комплексі з іншими ешелонами протиповітряної оборони.
Перспективи та подальше фінансування
Ринок українських оборонних технологій стрімко розширюється. Так, у серпні Міністерство оборони офіційно підтвердило надходження на озброєння Сил оборони першого вітчизняного реактивного перехоплювача Alexa Spatium із турбореактивним двигуном. Паралельно керівництво військового відомства веде активну роботу з міжнародними партнерами, зокрема з Європейським Союзом, з метою залучення додаткового фінансування для масштабного виробництва та закупівлі перехоплювачів реактивних безпілотників.