11 жовтня 2026 року президент України Володимир Зеленський зробив резонансну заяву щодо ситуації в енергетичному секторі країни. За його словами, російські війська завдали чергового масованого удару по критично важливій інфраструктурі, зокрема по ТЕЦ-5 у Харкові. Цей інцидент стався всього за кілька годин після того, як американський лідер Дональд Трамп публічно оголосив про досягнення домовленостей щодо так званого енергетичного перемир'я між Києвом та Москвою.
Реакція Києва на ініціативу Вашингтона
Коментуючи заяву Дональда Трампа, український лідер наголосив, що Київ завжди виступає за реальні та надійні формати припинення вогню, здатні знизити градус ескалації. Зеленський зазначив, що енергетичне припинення вогню є гарною новиною для всіх сторін конфлікту, проте вкрай важливо, щоб ці дипломатичні заяви не розходилися з реальністю на місцях. Україна підтвердила свою готовність утримуватися від дзеркальних атак на російські енергетичні об'єкти за умови дзеркальної відповіді з боку РФ.
Масштабні атаки на енергосистему
Не встигли чорнила висохнути на дипломатичних документах, як російська сторона продемонструвала зовсім інше ставлення до мирних ініціатив. У небі над Україною були зафіксовані ворожі безпілотники типу «шахед» та керовані авіабомби. Кульмінацією став удар по харківській ТЕЦ-5, що залишив частину регіону під загрозою нових блекаутів. Зеленський навів шокуючу статистику: лише за минулий тиждень російська армія завдала понад 200 ударів по об'єктах генерації та передачі електроенергії, а також зафіксувала ще 17 атак по газовій та нафтовій інфраструктурі України.
Перспективи перемир'я та позиція сторін
Ситуація, що виникла, ставить під сумнів життєздатність будь-яких домовленостей без жорстких механізмів верифікації. Офіційний Київ неодноразово заявляв, що готовий припинити удари по російських нафтопереробних заводах (НПЗ) та інших об'єктах ПЕК, але виключно в рамках двостороннього та суворо дотримуваного мораторію. На поточний момент експерти сходяться на думці, що демонстративні удари по Харкову стали прямою відповіддю Кремля на американські мирні ініціативи, демонструючи неготовність Москви припиняти війну на виснаження енергетичної інфраструктури.
