На майданчику Ялтинської європейської стратегії-2026 президент України Володимир Зеленський у своєму заявленні в Telegram підняв питання, яке, за його оцінкою, виходить далеко за межі двосторонніх відносин Києва та Москви. Йшлося про стан зернового коридору в Чорному морі та про те, що його фактична блокада створює загрозу глобальної продовольчої кризи, рішення щодо якої, за словами президента, слід приймати негайно.

«Агро-Ормуз»: блокада коридору та ризики для світу

Зеленський констатував, що коридор продовольства сьогодні заблоковано: з українського боку, за його словами, він «майже заблоковано», а з російського — заблоковано повністю. Він наголосив, що українці не залишаться без їжі, однак експорт зерна стане дорогим, інфраструктура продажів — складною, а логістика — «жахливою». Головну загрозу президент пов'язав із становищем інших країн, де, за його словами, «багатьом народам не буде що їсти, навіть маючи гроші». Для опису масштабу проблеми він використав метафору: «Це буде Ормуз, тільки вже агро».

Удар по світовим цінам на пшеницю

Заяви Зеленського збіглися з різким зростанням світових цін на пшеницю, які, за наведеними в матеріалах даними, стрибнули до найвищого рівня за останні три роки на тлі загрози нової ескалації війни в Україні. Таким чином, риторика про «блокаду» коридору знаходить відображення в ринковій динаміці: учасники агропромислового ринку вже закладають у котирування ризики зриву поставок через Чорне море.

Дипломатичний трек: рішення щодо безпеки перевезень

За словами президента, вирішувати проблему має не лише Україна, а й міжнародна спільнота загалом. Він запропонував розглядати «енергетичне перемир'я» та забезпечення продовольчої безпеки як окремі, що вирішуються зараз питання, навіть якщо всесвітній мир, за його формулюванням, «неможливий, бо одна людина цього не хоче». У цій логіці, за повідомленнями українських ЗМІ, Київ разом із партнерами готує дипломатичні рішення щодо безпеки морських перевезень продовольства.

Суперечливі дані

У заявах Зеленського та в подачі подій різними виданнями простежується двозначність. З одного боку, президент виступає за «зернове» та енергетичне перемир'я й переговори про припинення війни, стверджуючи, що Росія не хоче такого перемир'я. З іншого боку, раніше, за даними РБК-Україна, він заявляв про готовність України симетрично відповідати на російські удари по енергосистемі в період холодів. Крім того, в описі блокади є нюанс: коридор характеризується як «майже заблокований» з українського боку та «заблокований» з російського, тобто ступінь обмеження з двох берегів подається нерівнозначно. Ці розбіжності важливо враховувати при інтерпретації фактичної картини.

Що далі

Висновок заяви зводиться до того, що агро та енергетика названі двома головними викликами для всього світу, а рішення щодо них, за оцінкою Зеленського, «можна приймати зараз». Спостерігачам залишається стежити, переростуть ли дипломатичні ініціативи Києва в конкретні механізми безпеки перевезень і вплинуть ли вони на динаміку світових цін на зерно.