Зеленський в інтерв'ю PBS: «Краще тиснути на Путіна, а не на мене — не я агресор»

Президент України Володимир Зеленський під час інтерв'ю програмі PBS NewsHour дав розгорнуту оцінку поточних відносин Києва та Вашингтона, які, за його власними словами, залишаються «непростими». Виступаючи на фоні прапорів України та США, глава держави закликав американську адміністрацію перенаправити вектор тиску: замість того, щоб вимагати поступок від Києва, Вашингтону слід посилити санкційний та політичний вплив на Москву, яка, за його твердженням, є стороною-агресором у конфлікті, що триває. Інтерв'ю стало одним із найбільш відвертих публічних висловлювань Зеленського про стан двосторонніх відносин на тлі серії суперечливих рішень американської адміністрації останніми місяцями.

Прагматизм замість емоцій: як Зеленський описав відносини з Трампом

Журналіст PBS NewsHour попросив українського президента стисло охарактеризувати його нинішні відносини з американським лідером. Зеленський відповів, що в умовах війни ключовим є прагматичний підхід: сторони повинні відходити від емоційних оцінок і спиратися на конкретні інтереси. При цьому він підкреслив, що в будь-якому діалозі не можна забувати, хто саме розпочав вторгнення, і що відповідальність за агресію лежить на російському лідері Володимирі Путіні, якого Зеленський назвав «диктатором». Подібне формулювання в публічному інтерв'ю американському телеканалу стало одним із найбільш різких публічних висловлювань українського президента на адресу російського керівництва останнім часом.

«Не на мене, а на Путіна»: заклик змінити напрямок тиску

Підбиваючи підсумок своєї позиції, Зеленський звернувся до адміністрації США із прямим закликом змінити напрямок дипломатичного та економічного тиску. «Краще сильніше тиснути на Путіна, а не на мене. Не на мене. Не я агресор», — заявив він. За його словами, саме Росія розпочала війну, тому відповідальність за її продовження не повинна перекладатися на Україну. Це висловлювання резонує з більш ранніми заявами Зеленського в інтерв'ю NBC Meet the Press, де він також висловлював надію, що Трамп перегляне низку останніх рішень і змінить підхід до Путіна, підкреслюючи, що Київ, як і раніше, хоче довіряти Сполученим Штатам і розраховує на збереження союзницьких відносин.

Скепсис до угоди щодо російського дизельного пального

Окремо глава держави прокоментував домовленості США щодо закупівлі російського дизельного пального. Зеленський засумнівався в тому, що подібна угода матиме обіцяний вплив на ціни на американському паливному ринку. У контексті ширшої критики, яку він висловив в інтерв'ю NBC, український президент зазначив, що сукупність рішень Вашингтона — від тимчасового припинення передачі частини розвідувальних даних до обмежень супутникового зв'язку Starlink і Starshield та пом'якшення санкційного тиску — створює у Москви відчуття, що вона отримує політичні та економічні поступки, не припиняючи бойових дій. Угода щодо дизельного пального, на його думку, вписується в цю логіку і не несе в собі реального економічного ефекту для споживачів у США.

«Ми захищаємо Європу, а не лише себе»: аргумент про прагматичні інтереси США

Зеленський також підкреслив, що підтримка України відповідає прагматичним інтересам самих Сполучених Штатів. За його словами, українська армія має залишатися сильною, оскільки в іншому випадку Росія може продовжити просування в Європі і наблизитися до кордонів країн НАТО. «Якщо ми говоримо про прагматичні речі, ми повинні підтримувати Україну, тому що вона повинна бути сильною. Інакше Путін піде далі в Європу і в різні частини країн НАТО. І в цих випадках Америці доведеться вирішувати різні речі, це дуже небезпечно. Краще зробити Україну сильнішою, тому що ми захищаємо Європу, а не лише себе», — заявив президент. Цей аргумент став центральним у його зверненні до американської аудиторії: Київ, за його логікою, виступає буфером, чиє ослаблення зрештою створює додаткові ризики та витрати для Вашингтона.

Контекст: розвіддані, Starlink і перемир'я в енергетиці

Інтерв'ю PBS не сталося у вакуумі. Як повідомляло DW, 13 жовтня 2026 року Зеленський заявив, що перед ударом п'яти балістичних ракет по інфраструктурі Києва 12 жовтня партнери не передали Україні попередження та розвідувальні дані. «Розвідувальні дані про запуск російських балістичних ракет допомагають рятувати життя людей, і це одне з найбільш критичних питань», — написав він у Telegram. При цьому українські військові протягом двох діб після оголошення Трампом режиму припинення вогню в енергетиці не завдавали ударів по російських нафтопереробних заводах, тоді як ЗС РФ, за словами Зеленського, продовжили атакувати енергетичні об'єкти України. Ці обставини формують фон, на якому заяви в PBS NewsHour звучать як спроба публічно зафіксувати розбіжність між очікуваннями Києва та реальними діями Вашингтона.