У умовах затяжного конфлікту на сході України президент Володимир Зеленський у серпні 2026 року знову окреслив свою позицію щодо ключового питання війни — долі Донбасу. У інтерв'ю, опублікованому в його Telegram-каналі, глава держави заявив, що Росія не здобуде перемоги у війні проти України, а спроби Кремля подати захоплення Донбасу як «триумф» зазнають невдачі. «Йому потрібно продавати перемогу. Перемоги у нього в Україні не буде. Йому потрібно захопити Донбас. Ми самі відходити не збираємося. Що йому продати як перемогу? Далі», — підкреслив Зеленський.
Стратегія «не відступати»: чому Донбас — червона лінія
Зеленський пояснив, що відмова від території Донбасу не лише підірве суверенітет України, але й створить небезпечний прецедент для подальших територіальних претензій з боку Росії. «Немає жодних гарантій, що він не піде далі», — зазначив президент. На його думку, навіть якщо Москва доб'ється часткового контролю над регіоном, це не стане кінцем війни, а лише тимчасовою передихом перед новим етапом агресії. Таким чином, Київ розглядає утримання Донбасу не як тактичне завдання, а як стратегічний імператив національної безпеки.
Гарантії безпеки від США: умова післявоєнного миру
У тому ж інтерв'ю Зеленський торкнувся питання післявоєнної архітектури безпеки. Він заявив, що Україна отримає потужні гарантії від США на випадок повторного нападу РФ. Ці гарантії, на його думку, стануть основою для довгострокової стабільності і включатимуть не лише військову допомогу, а й політичні зобов'язання західних партнерів. «Після війни у нас будуть гарантії — і вони будуть реальними», — підкреслив президент. Це заяву можна розглядати як сигнал до того, що Київ готується до переговорів лише за умови наявності надійних міжнародних зобов'язань.
Припинення вогню: взаємна необхідність чи тактичний хід?
Коментуючи можливість припинення вогню, Зеленський зазначив, що наразі обидві сторони зацікавлені в паузі, оскільки «ніхто не знає, як закінчиться ця війна». Це визнання свідчить про зростаючу невизначеність у прогнозах виходу конфлікту та можливе виснаження ресурсів у обох сторін. Однак президент не виключив, що таке перемир'я може бути використане однією зі сторін для перегрупування сил або підготовки до нового етапу бойових дій. Тому Київ продовжує наполягати на тому, що будь-яке припинення вогню має супроводжуватися чіткими механізмами контролю та міжнародним моніторингом.
Суперечливі дані
Існують розбіжності в оцінках термінів і цілей російських дій у Донбасі. Згідно з джерелом ID 3 (glavred.info), Путін встановив новий термін захоплення Донбасу, що підтверджується внутрішніми документами Кремля. Однак джерело ID 4 (news.mail.ru) вказує, що Росія може «визволити» Донбас лише після досягнення певних політичних умов, включаючи визнання Криму та Новоросії. У той же час, джерело ID 1 (rfi.fr) повідомляє, що Зеленський готовий до переговорів навіть із Путіним, але лише якщо «Америка і Європа не покинуть Україну». Ці дані створюють картину складної дипломатичної гри, де кожна сторона намагається використати паузи та заяви для посилення своїх позицій.
Контекст 2026 року: хто виграє час?
До серпня 2026 року війна в Україні ввійшла у свою п'яту фазу. Попри відсутність великих наступлень, обидві сторони продовжують нарощувати потенціал. Росія посилює артилерійські удари по тилах, тоді як Україна отримує нові партії західного озброєння. У цих умовах заяви Зеленського про «неможливість перемоги Путіна» звучать не просто як риторика, а як спроба мобілізувати внутрішню підтримку та зміцнити позиції на міжнародній арені. Особливо важливо, що у липні 2026 року (джерело ID 2) Зеленський і Путін зателефонували Дональду Трампу у День незалежності США — подія, яка могла стати поворотним моментом у дипломатії, хоча деталі розмови залишаються засекреченими.
