У ніч на 7 листопада Росія завдала по Україні масованого комбінованого удару, застосувавши 36 балістичних ракет і 172 ударні безпілотники. За заявою президента України Володимира Зеленського, сили протиповітряної оборони знищили лише чотири ракети, що заходили на ціль за балістичною траєкторією. Глава держави пов'язав настільки низький відсоток перехоплення з істотним дефіцитом ракет-перехоплювачів для систем Patriot. За його словами, цього дня він провів селекторну нараду за підсумками атаки та відновлення після ударів.

Дефіцит перехоплювачів і залежність від постачань

Зеленський наголосив, що значний дефіцит ракет-перехоплювачів для систем Patriot зберігається і подолати його можуть насамперед Сполучені Штати. Київ, за його словами, «на всіх рівнях шукає способи прискорити постачання і донести до американської сторони необхідні сигнали». Раніше на брифінгу президент уточнив, що Україна отримує боєприпаси PAC-2 та PAC-3 у межах програми PURL, що фінансується європейськими державами, і що «велика частина PAC-2 та PAC-3 відправляється на Близький Схід», через що Київ «не є пріоритетом» у їх виділенні. За його оцінкою, Україна «збирає по 2–5–10» ракет із різних країн, зокрема Європи.

Північнокорейські ракети KN-23

На місцях падіння балістичних ракет, за словами Зеленського, тривають експертизи. За попередніми висновками, для удару по одному з ключових пошкоджених енергетичних об'єктів Росія використала ракети KN-23 північнокорейського виробництва. Президент заявив, що це «ще раз доводить необхідність істотного посилення міжнародних санкцій» проти всіх, хто, за його словами, допомагає агресору.

Селекторна нарада: відновлення і логістика

На нараді обговорювалися проблеми, з якими зіткнувся Київ. Міністерству внутрішніх справ під керівництвом Івана Виговського доручено спільно з відповідними структурами та Київською міською військовою адміністрацією розробити резервні маршрути транспортного сполучення та забезпечити додатковий транспорт; на міському рівні таких резервних рішень, за словами Зеленського, фактично немає. Прем'єр-міністр Сергій Корецький доповів про хід відновлення пошкоджених енергетичних об'єктів та залучені ресурси, військові — про використання засобів радіоелектронної боротьби, за підсумками чого визначили напрями для розширення їх застосування. Окремо було заслухано доповідь міністра закордонних справ Андрія Сибіги.

Масштаб ударів і наслідки

За даними президента, атака була комбінованою: усі 36 балістичних ракет були спрямовані на Київ і Київську область, а головною ціллю удару знову стала енергетика. У Київській області уражено підстанції, що з'єднують Рівненську та Хмельницьку АЭС зі столицею та центральними регіонами; також пошкоджено підстанції у Вінницькій, Житомирській, Рівненській, Харківській та Дніпропетровській областях — під ударами, крім Києва, опинилися ще 12 регіонів. У столиці склалася складна ситуація з електро-, водо- та теплопостачанням; крім енергетичних об'єктів, пошкоджено житлові будинки, Північний міст і частково зруйновано дитячий садок. За інформацією Зеленського, у результаті ударів постраждали дев'ятеро людей, серед них одна дитина.

Дипломатичний контекст і підтримка союзників

Зеленський також заявив, що Росія посилює атаки на інфраструктуру саме зараз, щоб, на його думку, створити додатковий тиск на позицію України та її союзників. Україна, за його словами, готується до зустрічей у форматі «Групи семи» і буде на них представлена. Київ розраховує на нові внески європейських держав у програму PURL, за якими вже є попередні зобов'язання, а також на нові пакети енергетичної допомоги та постачання обладнання для української логістики.