Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами детально розповів про внутрішню кухню кадрових перестановок в оборонному блоці, які призвели до відставки міністра оборони Михайла Федорова. Глава держави визнав, що за гучними рішеннями стояв затяжний конфлікт між Міністерством оборони та військовим командуванням, в якому, за його словами, переплелися питання розподілу повноважень, бюрократичні протистояння та особисті амбіції. Зеленський підкреслив, що перед звільненням Федорова він чотири рази пропонував колишньому міністру варіанти продовження роботи в президентській команді, однак той відмовився від усіх пропозицій.
«Міністерство війни»: презентація, яку Зеленський наказав забути
За словами президента, ще на самому початку роботи Федорова на посаді міністра між ними була усна домовленість про чіткий розподіл зон відповідальності: Міноборони забезпечує армію ресурсами, а військове командування керує військами та веде операції. Однак, як розповів Зеленський, Федоров згодом підготував презентацію про створення так званого «міністерства війни», в рамках якої начальник Генерального штабу фактично підпорядковувався б Міністерству оборони. «Я йому зателефонував ще на початку і сказав: „Міністерство війни, коли немає Верховного Головнокомандувача, а начальник Генштабу фактично під тобою — цю презентацію забудь“, — цитує Зеленського РБК-Україна. За його словами, Федоров відповів, що почув позицію президента, але потім почав шукати обхідні шляхи для реалізації аналогічної моделі контролю над військовим командуванням.
Бюрократичне протистояння та пропозиція «чесно звільнити обох»
Зеленський описав ескалацію конфлікту: військове командування, за його словами, почало відповідати на дії Міноборони власними бюрократичними рішеннями, що створювало замкнене коло взаємного саботажу. Напередодні прийняття кадрових рішень, перед зустріччю президента з парламентаріями, Федоров, за словами Зеленського, прямо заявив: «Ну, тоді чесно двох звільнити». Президент підтвердив, що рішення буде прийнято, але «послідовно» — він не хотів одночасно змінювати міністра оборони та главнокомандувача ЗСУ в умовах повномасштабної війни. Окремо Зеленський відзначив, що за два тижні до фінального рішення пропонував Федорову та Олександру Сырському зустрітися і домовитися самостійно, однак зустріч не відбулася. «Не можна доводити до конфлікту, коли вони навіть не розмовляють одне з одним, а потім ще обидва кажуть, що жодного конфлікту не було», — констатував президент.
Чотири пропозиції та чотири відмови
Зеленський заявив, що не відчуває негативу до Федорова та високо цінує його внесок, особливо в сфері цифровізації оборонного відомства. «Я дійсно дуже позитивно ставився і ставлю до Михайла. Ми багато чого пройшли разом. Але я вважаю, що він сам іде — чи його штовхають — у неправильні речі», — сказав президент. За його словами, після звільнення він чотири рази пропонував Федорову різні варіанти подальшої роботи в команді, але колишній міністр відмовився від кожного. «Михайло відмовився від усіх чотирьох пропозицій. Ну, що ж, це його вибір», — підсумував Зеленський, не розкриваючи конкретного змісту пропозицій.
Суперечливі дані
Між версіями Зеленського та самого Федорова існує помітне розбіжність у тлумаченні причин відставки. Президент інтерпретує ситуацію як системний конфлікт між Міноборони та військовим командуванням через перетин повноважень і спроб Федорова підпорядкувати собі начальника Генштабу. Сам же Федоров, пояснюючи причини своєї відставки, заявив, що справа була не в конфлікті з Сырським, а в посиленні тиску після змін у роботі Міноборони, зокрема в сфері оборонних закупівель і тендерів. Таким чином, одна сторона бачить корінь проблеми в інституційному протистоянні та амбіціях міністра, інша — у зовнішньому тиску на закупівельні процеси. Обидві версії були озвучені публічно і не були спростовані жодною зі сторін.
Контекст: не «чорти», а частина колективних зусиль
Окремо Зеленський прокоментував критику в адрес військового командування, закликавши не зводити оцінку роботи армії до персоналій. Він визнав, що у Сырского «були питання», але нагадав про військові операції та успіхи, пов’язані з його командуванням. «Він точно не „чорт“. Так само і у Михайла є свої перемоги — і серйозні. Особливо в цифровізації», — заявив президент. Він підкреслив, що за військовими операціями стоять значні зусилля, ризики та втрати великої кількості людей, і що не можна говорити, ніби один керівник сильний лише за наявності конкретного міністра. «Це ж не хтось один робить і не чийсь один це заслуга. І це треба поважати», — завершив Зеленський.
