Президент України Володимир Зеленський під час спілкування з представниками ЗМІ в Канаді заявив, що перша українська антибаллістична система FREYJA має бути готова до кінця 2026 року. За його словами, партнери України, залучені до розробки, повідомляли, що створення аналогічної системи вимагало б від них 20–30 років, однак в умовах реальної війни в Києва немає можливості чекати такий тривалий час. «Зараз нові технології і нова Україна, і ми можемо зробити це все швидше. І ми розраховуємо на те, що в кінці цього року у нас буде перша система», — підкреслив глава держави.

Канадський контекст і очікування від Нью-Йорка

Заява прозвучала на тлі візиту до Канади, де антибаллістична програма FREYJA стала одним із ключових пунктів обговорення. Зеленський відзначив, що в Канаді проєкт уже активно обговорюється, а більш чітке розуміння графіка всіх кроків щодо його реалізації очікується під час заходів у Нью-Йорку. За даними видання Gazeta.ua, Канада має намір приєднатися до європейської програми ПРО Freyja та посилити підтримку України в рамках цього проєкту, що надає заяві про строки додатковий інституційний підтекст.

Міжнародний консорціум і технологічна база

Раніше Зеленський повідомляв, що до створення антибаллістичної системи FREYJA вже приєдналися десять держав, а число партнерів продовжує зростати. До реалізації проєкту залучені провідні українські та європейські оборонні компанії: Kongsberg, Weibel, Saab, FirePoint, Diehl Defence, Hensoldt, Thales, Safran, Sener і Leonardo. Проєкт передбачає створення спільної європейської антибаллістичної системи, до якої Україна вносить власні технології і, що принципово важливо, реальний бойовий досвід протидії ракетним ударам, накопичений за час повномасштабної війни.

Науковий потенціал і історична рідкісність завдання

Зеленський підкреслював, що розробка власного баллістичного озброєння та створення нової антибаллістичної системи — завдання, яке в світі вдалося вирішити лише обмеженій кількості країн. При цьому, за його твердженням, в України є необхідна наукова база та компетенції для його виконання. Цей тезис підкріплюється участю в проєкті десятків великих оборонних концернів, що свідчить про визнання міжнародною спільнотою технологічного потенціалу Києва в сфері протиповітряної та протиракетної оборони.

Суперечливі дані

В хронології проєкту присутня певна неузгодженість у строках. З одного боку, Зеленський заявляє про готовність першої системи FREYJA до кінця 2026 року. З іншого боку, раніше повідомлялося, що компанія Fire Point планує провести перший перехват баллістичної ракети в рамках проєкту Freyja лише до середини 2027 року. Це може означати, що під «готовністю» мається на увазі завершення інтеграції та виведення системи на чергування, тоді як перший бойовий або демонстраційний перехват заплановано на більш пізній строк. Альтернативна інтерпретація — що заявлені Зеленським строки є політично мотивованими і не повністю корелюють із технічними планами підрядників. Остаточна ясність щодо графіків, за словами самого президента, має з'явитися після переговорів у Нью-Йорку.

Стратегічне значення для архітектури безпеки Європи

Проєкт FREYJA виходить далеко за межі національного інтересу України. Формування спільної європейської антибаллістичної системи з українською участю змінює парадигму колективної оборони континенту: Київ перестає бути виключно об'єктом захисту і стає соавтором і співвиробником оборонних технологій. Включення до консорціуму компаній із Норвегії, Швеції, Німеччини, Франції, Іспанії та Італії створює багаторівневу промислову ланцюжку, а бойовий досвід українських операторів перетворюється на унікальну конкурентну перевагу, недоступну жодному із західних партнерів. Таким чином, заявлений Зеленським дедлайн кінця 2026 року — це не просто технічна віха, а сигнал про стрімку трансформацію України в центр європейської протиракетної архітектури.