Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ заздалегідь знав про підготовку лідерами Норвегії та Фінляндії переговорів із російським лідером Володимиром Путіним і був поінформований про цілі цієї розмови. За його словами, у ніч на 27 жовтня він поспілкувався з прем'єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере та президентом Фінляндії Александром Стуббом. Ці контакти, як підкреслив глава держави, стали продовженням зустрічі в Осло та відбулися напередодні розмови з Путіним.
Брифінг в Осло та нічний контакт з Осло й Гельсінкі
Зеленський пояснив, що у Києва «був брифінг в Осло щодо тематики майбутньої запланованої тристоронньої зустрічі переговорних груп у листопаді в Абу-Дабі». За його словами, Стере та Стубб хотіли проговорити цей порядок денний спочатку з українським президентом, а потім — із лідером Росії. «Ми з ними тоді поговорили, але публічно з цим не виходили, тому що вже була ніч», — зазначив він, пояснюючи, чому нічний контакт не озвучили одразу.
Що передали Стубб і Стере після розмови з Путіним
Вранці 27 жовтня відбулися переговори з Путіним, під час яких, за словами Зеленського, сторони виклали свої позиції. Одразу після їх завершення Стубб і Стере зателефонували українському президенту та розповіли подробиці. «У принципі, передали те, що нібито є відчуття, що росіяни серйозно налаштовані на зустріч в Абу-Дабі», — цитує Зеленський. Тематикою, за його словами, мають стати перші деескалаційні кроки, головні пріоритети української сторони — зокрема безпека — і загалом закінчення війни.
Абу-Дабі, американська адженда та гарантії безпеки
Київ розраховує, що зустріч технічних груп принесе результат або дозволить зробити кроки до його досягнення. Зеленський підкреслив, що це «адженда з нашого боку, яку ми обговорювали з нашими американськими партнерами». Ключовим він назвав питання гарантій безпеки для України: «Є такий запит до американців і європейців від нас. І Росія порушує таке ж питання, що їм теж потрібні гарантії безпеки». За його словами, Фінляндія та Норвегія також мають намір зв'язатися з радниками з національної безпеки інших європейських країн та іншими партнерами, щоб поінформувати їх про зміст розмови.
Формат Брюсселя та перенесення через Близький Схід
Готуючись до зустрічі в Брюсселі, обговорювався формат за участю США, лідерів ЄС і генерального секретаря НАТО, у центрі якого мали опинитися різні питання та підготовка до тристоронньої зустрічі. «Наприклад, обговорити, якими можуть бути гарантії безпеки, як ми їх для себе бачимо, а потім усе це викласти на папері та бути готовими до адженди тристоронньої зустрічі», — пояснив Зеленський. Водночас, за його словами, у Вашингтона є питання щодо Близького Сходу, тому американські партнери попросили змінити дату. Тепер, зазначив президент, Київ очікує від команди Дональда Трампа нових пропозицій щодо проведення такої зустрічі.
Роль сусідів Росії та «відкрита гра»
Зеленський наголосив, що ініціатива провести переговори з російським лідером виходила від Стере та Стубба, які в офіційному повідомленні підкреслили, що виступають від імені Норвегії та Фінляндії — не просто як європейські держави, а і як сусіди Росії. За його словами, ці країни вважають за правильне ділитися отриманою інформацією з іншими європейськими державами та обговорювати порядок денний з Україною, Європою та США, прагнучи відігравати значнішу роль у процесі. Президент позитивно оцінив ініціативу та заявив про підтримку формату комунікації з Кремлем, нагадавши, що зустріч на Алясці «поклала край дипломатичній ізоляції Росії». «А тут абсолютно відкрита гра — завчасне обговорення, повний брифінг, прозорі завдання», — резюмував Зеленський, додавши, що Україна підтримує дуже добрі відносини з обома країнами, для яких Росія становить серйозний виклик як для сусідів РФ, європейських держав і важливих партнерів України.
