У Києві розгортається напружена фінансова битва. Президент Володимир Зеленський офіційно вніс до Верховної Ради законопроєкт, який має відкрити доступ до колосальної фінансової підтримки від Європейського Союзу. Йдеться про кредитну угоду на суму 90 мільярдів євро — ресурсі, який стане критично важливим для функціонування української держави в найближчі роки.

Механізм порятунку: 2026-2027 роки

Документ, про який йдеться, має ратифікувати угоду про позичку та меморандум про взаєморозуміння. Це не просто формальність, а юридичний фундамент для отримання макрофінансової допомоги. Згідно з планом, у період з 2026 по 2027 рік Україна зможе залучити до 90 млрд євро. Ці кошти будуть спрямовані на дві головні цілі: підтримку державного бюджету та зміцнення оборонного потенціалу.

Особливість цього кредиту полягає в його джерелі: кошти будуть покриватися за рахунок майбутніх репарацій від Росії за вторгнення. Уже у 2026 році Київ розраховує отримати половину суми — 45 мільярдів євро.

Деталізація траншів та жорсткі умови

Угода передбачає чіткий розподіл коштів. Бюджетна частина допомоги поділена на два інструменти: макрофінансова допомога (до 8,35 млрд євро) та механізм Ukraine Facility (ще до 8,35 млрд євро). Однак отримати ці гроші буде непросто — вони прив'язані до виконання жорстких умов.

Виплати відбуватимуться трьома траншами, кожен з яких має свої «вхідні квитки»:

  • Перший транш (3,2 млрд євро): Вимагає внесення до парламенту законопроєктів про скасування пільг на оподаткування міжнародних посилок та цифрових платформ. На даний момент Рада ці ініціативи не підтримує.
  • Другий транш (3,7 млрд євро): Виплачується лише після схвалення вищезгаданих податкових законів.
  • Третій транш (1,45 млрд євро): Прив'язаний до проведення реформи пільгового податкового режиму.

Парламентський тупик і ризик зупинки

Ситуація ускладнюється тим, що кредит від ЄС тісно пов'язаний з вимогами МВФ у рамках програми фінансової підтримки. Нещодавно парламент провалив голосування за закон про посилки, який був одним із ключових умов. Це створює реальну загрозу призупинення кредитування як зі сторони фонду, так і Європейського Союзу.

Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що голосування за ратифікацію може відбутися вже 28 травня. Попри це, без прориву в податкових питаннях доступ до цих коштів залишається під загрозою. Президент Зеленський, у свою чергу, після розмови з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн висловив надію на найближче надходження першого траншу, зазначивши, що дата вже визначена.