16 жовтня 2026 року в Брюсселі відбувся саміт лідерів Європейського союзу, на якому президент України Володимир Зеленський виступив із низкою заяв, присвячених підтримці Києва з боку європейських інституцій. Зустріч пройшла на тлі напруженості у відносинах між Україною та Сполученими Штатами, викликаної, зокрема, питаннями припинення атак на російські нафтопереробні об'єкти та умов «енергетичного перемир'я», запропонованого адміністрацією президента США Дональда Трампа.

Контекст: тиск Вашингтона та «енергетичне перемир'я»

За даними джерел, останніми днями Білий дім посилив тиск на Київ із метою припинення ударів по російській нафтовій інфраструктурі. Україна на три дні призупинила атаки на російські НПЗ на прохання американської сторони. Проте, як заявив Зеленський, після того як Росія не виконала умови запропонованого Трампом «енергетичного перемир'я», Київ має намір відновити удари. Додатковим фактором напруженості стала досягнута минулого тижня угода, що дозволяє Росії експортувати дизельне паливо, яке, за словами президента України, викликало в нього відчуття зради. 15 жовтня в інтерв'ю телеканалу Newsmax Дональд Трамп, зі свого боку, назвав Зеленського «важкою людиною, з якою складно працювати».

Виступ Зеленського: акцент на Європі

Заходячи на саміт у Брюсселі, Зеленський не згадав ані погіршення відносин зі США, ані збоїв в обміні розвідувальною інформацією між двома країнами, ані проблем із доступом до інтернету через систему Starlink, із якими Україна зіткнулася поточного тижня. Натомість глава української держави зробив акцент на партнерстві з Європейським союзом. «Я надзвичайно вдячний за величезну підтримку, яку ми отримали від Європейської ради, Європейської комісії та європейських лідерів — справжніх лідерів, — які були з нами з самого початку цієї боротьби», — заявив він. Зеленський також зазначив, що наразі Україна не бачить сигналів з боку Росії, які вказують на готовність припинити конфликт, і назвав «енергетичні потреби» одним із головних пріоритетів його порядку денного напередодні зимового періоду.

Реакція ЄС: 22-й пакет санкцій

Лідери ЄС оголосили про підготовку нового, 22-го за ліком пакета санкцій проти Росії з початку конфлікту. На відміну від позиції адміністрації Трампа, європейські керівники наголосили, що обмежувальні заходи щодо Москви надалі посилюватимуться, якщо Росія не припинить військові дії. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила: «Ми підтримали пропозицію Трампа про припинення вогню в енергетичному секторі, але Росія не дотримувалася його ні хвилини. Натомість Росія загострила конфлікт. Тому ми були змушені посилити тиск на Росію».

Запити Києва: ППО та фінансування

Зеленський закликав лідерів ЄС збільшити обсяги фінансової та військової допомоги Україні, насамперед спрямувавши її на додаткові системи протиповітряної оборони для захисту цивільної та енергетичної інфраструктури від російських ударів. «Йдеться не лише про енергетику, а й про протиповітряну оборону та фінансування. Я дуже вдячний ЄС за те, що він завжди нас підтримував», — додав президент України. Окремої уваги заслуговує інформація, що надійшла 15 жовтня від джерела телеканалу CNN: за його даними, в України закінчилися ракети для американської системи ППО Patriot, що робить країну більш вразливою перед балістичними ракетними ударами з боку Росії.

Перспективи

Саміт у Брюсселі відбувся в період, коли дипломатична взаємодія між Києвом і Вашингтоном проходить через серію труднощів, а європейські інститути намагаються зміцнити власну роль у підтримці України. Питання забезпечення енергетичної безпеки перед зимовим сезоном і достатності засобів протиповітряної оборони залишаються ключовими темами, які, найімовірніше, визначатимуть порядок денний подальших контактів між Україною та її західними партнерами.