Під час брифінгу в Брюсселі президент України Володимир Зеленський заявив про критичну нестачу ракет-перехоплювачів для зенітних ракетних комплексів Patriot. За його словами, дефіцит має масштабний характер, оскільки значна частина комплектів PAC-2 та PAC-3 вже тривалий час спрямовується на Близький Схід. «Зараз є великий дефіцит. Більшість ракет PAC-2 та PAC-3 вже тривалий час передається на Близький Схід. Це не є якимось секретом», — зазначив глава держави, виступаючи перед журналістами.
Україна — не пріоритет номер один
Зеленський прямо вказав, що Київ не входить до числа першочергових отримувачів цих ракет. «Ми не є пріоритетом номер один щодо виділення PAC-2 та PAC-3. Але тим не менш ми вдячні за ту кількість ракет, яку можемо отримати через PURL», — пояснив він. Президент уточнив, що постачання йдуть за програмою PURL (Presidential Urgent Replenishment Program), що фінансується європейськими країнами: «За це платить Європа, тобто це не безплатні ракети і не подарунки». За його словами, Київ «збирає по 3, 5, 10 ракет» — стільки, скільки вдається узгодити та доставити.
Захист енергетики та дані про нестачу перехоплювачів
Зеленський наголосив, що в поточних умовах пріоритетом є захист критичної інфраструктури, передусім енергетичних об'єктів. У контексті заяв про нестачу перехоплювачів раніше джерело CNN повідомляло, що в Україні закінчилися ракети-перехоплювачі Patriot, через що під час останнього масованого удару більшість балістичних ракет не була збита. Ці дані збігаються з оцінкою президента про те, що наявних комплектів недостатньо для повного прикриття.
Виробництво та ліцензія: заяви сторін розходяться
На тлі дефіциту обговорюється і питання власного виробництва. Японія, за словами колишнього міністра оборони Іцунорі Онодери, планує розглянути передачу Україні ракет для Patriot, попри юридичні обмеження. Окремо Зеленський заявляв, що Дональд Трамп «ухвалив остаточне рішення» передати Києву ліцензії на виробництво ракет Patriot. Однак наступного дня Трамп в інтерв'ю CNN не підтвердив цієї згоди, обмежившись тим, що питання перехоплювачів обговорювалося, і перевів розмову на заклик до припинення конфлікту. Таким чином, заяви Києва та Вашингтона щодо статусу ліцензійної угоди наразі не збігаються.
