Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ був готовий зупинити удари по російських нафтопереробних заводах, як того вимагала команда президента США Дональда Трампа, але виключно за умови реалізації одного з трьох конкретних сценаріїв. Про це український лідер повідомив в інтерв'ю програмі «ТСН.Тиждень», підкресливши, що атаки сил оборони на російські об'єкти були вимушеною відповіддю на удари по українській енергосистемі.

Позиція Києва щодо світових цін та справедливості

Глава держави зазначив, що українські удари по НПЗ не могли суттєво вплинути на глобальні ринки та світові ціни. За його даними, частка Росії у світовому експорті дизельного пального становить лише 2%, тоді як решта 98% припадає на інших міжнародних експортерів. Зеленський охарактеризував поточні дії як питання справедливості в умовах, коли Росія завдає важких ударів по українській критичній інфраструктурі.

Три варіанти для американської сторони

Під час обговорень із Вашингтоном українська сторона запропонувала три можливі сценарії для врегулювання ситуації. Перший варіант передбачає дзеркальне енергетичне перемиря, за якого Росія припиняє удари по українській електриці в обмін на відмову від атак по російських НПЗ та дизельній інфраструктурі. Другий сценарій полягає у відкритті терміналів Starlink над територією Росії для точкового знищення пускових балістичних установок. Третій варіант передбачає постачання додаткових ракет для зенітних ракетних комплексів Patriot, якщо доступ до супутникової мережі Ілона Маска не буде надано.

Відсутність реакції та погіршення ситуації

За словами українського президента, жоден із запропонованих сценаріїв не був реалізований Вашингтоном. Ба більше, на тлі відсутності домовленостей ситуація продовжила ускладнюватися: Сполучені Штати скасували частину санкційних обмежень щодо Росії, а швидкість роботи терміналів Starlink була знищена. За цих умов Україна продовжує захищати свою енергосистему та боротися за виживання.

Значення та можливі наслідки

Озвучені умови демонструють жорстку прив'язку української військової стратегії до масштабів західної підтримки та безпеки власної критичної інфраструктури. Відсутність прогресу за запропонованими сценаріями означає збереження поточної інтенсивності ударів по російських тилових об'єктах. На тлі підготовки до можливих тристоронніх контактів на технічному рівні у листопаді позиція Києва з безпеки залишається незмінною.