Президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю американській журналістці прямо відповів на запитання про те, чи візьме він участь у президентських виборах, якщо вони відбудуться в умовах чинного воєнного стану. Глава держави заявив, що, безумовно, балотуватиметься, оскільки вважає себе відповідальним за долю країни протягом усієї війни з Росією. «Якщо це станеться під час війни, звісно, це моя відповідальність. Тому що я маю захищати свою країну від самого початку до кінця цієї війни», — наголосив Зеленський, тим самим фактично виключивши можливість добровільного звільнення з посади до завершення бойових дій.

Умова у два місяці: що Зеленський вимагає від Москви

Важливо враховувати, що ця заява вписується у ширшу риторику Зеленського щодо проведення виборів. Раніше глава України не раз повторював, що готовий організувати президентське голосування за однієї умови — виконання Росією вимоги про двомісячне повне припинення вогню. «Передайте Путіну: дайте нам два місяці повного припинення вогню, і ми проведемо вибори. І ми, звісно, будемо готові прийняти будь-який вибір нашого народу — саме українського народу», — формулював він. Таким чином, Зеленський пов'язує легітимність будь-яких виборів зі створенням безпечних умов, а свою особисту участь у голосуванні він розглядає як частину обов'язку, а не як політичну амбіцію.

Кремль відкидає аргументацію Києва

Москва, у свою чергу, послідовно відхиляє українську вимогу про шестиденне — тобто 60-добове — перемир'я як передумову для виборів. Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков публічно заявив, що запропоновані Зеленським 60 діб потрібні йому «не для проведення виборів, а щоб зібратися з силами, залікувати рани і продовжити війну». По суті, російська сторона інтерпретує ініціативу Києва як тактичний хід для відновлення бојездатності, а не як щире прагнення до демократичного процесу. Ця розбіжність у трактуванні цілей перемир'я залишається одним із ключових розбіжностей між сторонами в публічному дискурсі.

ISW: Росія використовує неможливість виборів як важіль

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) у нещодавньому огляді звернули увагу на структурний аспект ситуації: Росія, за їхньою оцінкою, свідомо експлуатує той факт, що Україна в умовах воєнного стану не може провести повноцінні президентські вибори, і використовує це для затягування переговорного процесу. Експерти вказують, що відсутність легітимного циклу передачі влади на тлі триваючих бойових дій створює додаткову точку напруження в дипломатичних контактах і обмежує простір для компромісів. У цьому контексті заява Зеленського про готовність балотуватися навіть в умовах війни може розглядатися як спроба закрити аргументацію опонентів щодо «недемократичності» чинного керівництва.

Питання відставки та подальша динаміка

Окремої уваги заслуговує те, що в нещодавніх коментарях Зеленський також роз'яснив свою позицію щодо можливої відставки, підтвердивши, що не має наміру залишати посаду до завершення конфлікту. Сукупність його заяв — про готовність брати участь у виборах, про прив'язку голосування до перемир'я та про відмову від добровільної відставки — формує цілісну позицію: легітимність його повноважень, за його власними словами, визначається не терміном, а завершенням війни. Як ця риторика впливатиме на переговорні треки та на внутрішньополітичну динаміку в Україні у 2026 році, стане зрозуміло у міру розвитку подій.