Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який виключає російську мову з тексту Європейської хартії регіональних або мов меншин. Це рішення стало важливим кроком у контексті захисту українського мовного простору та виконання міжнародних зобов'язань країни.

Закон №4699-IX: суть змін

Закон було прийнято Верховною Радою ще у грудні 2025 року, а 12 червня його повернули з підписом президента. Згідно з документом, російська мова більше не входить до переліку мов, до яких Україна застосовує положення Хартії. Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук назвав це рішення справедливим і закономірним.

«Мова держави-агресора не може користуватися інструментами захисту, створеними для підтримки мов корінних народів та національних спільнот», — підкреслив Стефанчук у своєму коментарі.

Що таке Європейська хартія мов?

Європейська хартія регіональних або мов меншин — це міжнародний документ Ради Європи, прийнятий у 1992 році. Його головна мета — захист і підтримка мов, які не є державними чи широко поширеними, але історично використовуються певними групами населення.

Хартія не вводить нові офіційні мови і не скасовує існуючі. Вона вимагає від країн-учасниць створювати умови для збереження таких мов: дозволяти їх використання в освіті, судах, ЗМІ, культурному житті та адміністративному спілкуванні там, де це можливо та доречно.

Позиція України

Україна підписала Хартію у 2003 році при вступі до Ради Європи. Тепер, виключивши російську мову з її застосування, країна підкреслює свою відданість захисту державної мови та повазі до мовного та культурного різноманіття.

За словами Стефанчука, це рішення — про гідність, справедливість та мовну безпеку України. Воно спрямоване на зміцнення національної ідентичності та захист інтересів українського народу в умовах геополітичної напруги.

Реакція та наслідки

Підписання закону викликало широкий резонанс як всередині країни, так і за її межами. Експерти відзначають, що це крок у бік посилення ролі української мови як єдиної державної та символу суверенітету.

Однак деякі спостерігачі попереджають про можливі соціальні наслідки, особливо в регіонах із великою кількістю російськомовного населення. Тим не менш, влада України наполягає на тому, що рішення продиктоване необхідністю захисту національних інтересів.