З 6 вересня 2026 року в Києві та низці інших міст запрацювала нова система оповіщення за рівнями повітряної тривоги, введена постановою Кабінету міністрів №1092 від 4 вересня 2026 року. «Жовтий» рівень означає «дронову загрозу», «червоний» — «масовану дронну загрозу», «ракетну загрозу» або «ракетно-дронову загрозу». Згідно з загальним правилом, при «жовтому» рівні компанії, установи та заклади можуть продовжувати роботу. Однак саме ця формулювання породило плутанину в школах: батьки та педагоги почали по-різному тлумачити, що відбувається з уроками, коли горить «жовтий». Роз'яснення дала омбудсменка з освіти Надія Лещик, чиї заяви 10 вересня 2026 року поширили РБК-Україна, «Діло», OBOZREVATEL та Focus.

Що відбувається з навчальним процесом при «жовтому» рівні

Лещик чітко окреслила: введення «жовтого» рівня не означає, що діти можуть продовжувати навчання в класах. «Навчальний процес переривається, і всіх направлено в укриття. Якщо є можливість — навчальний процес відновлюється в укритті», — заявила омбудсменка. Таким чином, для навчальних закладів алгоритм дій при «жовтому» рівні фактично збігається з тим, що діяв при «червоному»: учні та працівники переходять в укриття, а заняття в аудиторіях припиняються. Школа як установа продовжує «працювати» — забезпечує укриття та, за можливості, веде заняття в захисному укритті, — але звичний класний формат на час тривоги зупиняється.

Що робити, якщо укриття не вистачає на всіх

Окрему проблему становлять школи, де місткість укриття недостатня для одночасного перебування всіх учнів та працівників. Лещик пояснила, що в такому разі кількість людей, одночасно перебуваючих у будівлі, має строго відповідати місткості укриття. Навчальний процес в цій ситуації можна організувати в змішаному форматі: частина учнів у визначені дні навчається очно, інша — дистанційно, після чого групи міняються. Дозволене також посмінне навчання, а також очні заняття для окремих класів — наприклад, початкових та п'ятих — при дистанційному форматі для решти. Конкретний варіант, підкреслила омбудсменка, має обирати директор школи спільно з педагогами з урахуванням можливостей конкретного закладу.

Права педагогів та працівників: примушувати приходити не можна

Лещик окрево звернула увагу на статус працівників навчальних закладів під час «жовтого» рівня. За її словами, примушувати педагогів їхати в навчальний заклад не повинні: роботодавець не має права вимагати від працівника залишати безпечне місце, де той перебуває під час повітряної тривоги, оскільки це може створювати загрозу його життю та здоров'ю. Омбудсменка також повідомила про надходження скарг, коли під час повітряної тривоги працівники управлінь освіти перевіряли присутність педагогів на робочих місцях. Подібні перевірки, по суті, суперечать логіці захисту населення, закладеній у новій постанові Кабміну.

Шлях до школи: окремий ризик та проєкт «Безпечний маршрут школяра»

Окремою проблемою залишається дорога до навчального закладу. Через часті повітряні тривоги вона може бути небезпечною для дітей та працівників, особливо якщо йдеться про підвезення школярів автобусами. Лещик запропонувала враховувати досвід міст, близьких до зони бойових дій, де на зупинках та місцях скупчення людей встановлюють мобільні укриття. При цьому такі споруди мають перебувати на балансі громади, а не навчального закладу, — саме громада несе відповідальність за їх утримання. Офіс президента вже ініціював проєкт «Безпечний маршрут школяра», в рамках якого планується встановити 840 мобільних укриттів на маршрутах до шкіл у прифронтових регіонах. Батькам, у свою чергу, омбудсменка рекомендує щодня з'ясовувати, чи є педагоги в закладі і чи зможе школа прийняти дитину в укриття, — це питання фактично вирішується щодня з урахуванням поточної обстановки.

Суперечливі дані

Між загальним текстом постанови Кабміну №1092 та роз'ясненнями омбудсменки з освіти існує нюанс, який породжує суперечливе сприйняття. Кабінет міністрів встановив, що при «жовтому» рівні «компанії, установи та заклади можуть працювати». На цій підставі частина батьків та педагогів вважала, що уроки в класах продовжуються в звичайному режимі. Лещик, навпаки, наполягає: для шкіл «робота установи» не тотожна «проведенню уроків у класах» — навчальний процес в аудиторіях переривається, а заняття, якщо взагалі ведуться, переносяться в укриття. Таким чином, формальне дозволення на роботу установи та фактична зупинка класного навчання співіснують в одному нормативному акті, і саме це розбіжність потребує додаткових роз'яснень. Лещик підтвердила, що на момент її заяви очікуються відповідні роз'яснення Міністерства освіти і науки, які мають зняти двозначність.

Омбудсменка з освіти завершила своє звернення акцентом на тому, що безпека учасників навчального процесу має залишатися безумовним пріоритетом. До виходу офіційних роз'яснень Мінпросвіти школам рекомендується діяти за принципом максимальної обережності: при будь-якому рівні тривоги, включно з «жовтим», пріоритетом є перехід в укриття, а не продовження занять у класах.