В українському уряді відбулася одна з найрезонансніших кадрових змін останнього часу. Після відставки Михайла Федорова, звільнення якого викликало хвилю протестів у Києві та інших містах, президент Володимир Зеленський призначив виконувачем обов'язків міністра оборони генерал-майора Євгена Хмару. Це рішення, прийняте 16 липня, кардинально змінює вектор управління оборонним відомством.

Портрет нового міністра: від спецназу до кабінету

Євген Хмара — фігура, чиє служіння нерозривно пов'язане з бойовими діями. З 2011 року він служив у Центрі спеціальних операцій «А» СБУ. Його бойовий шлях розпочався зі звільнення Київської області після початку повномасштабного вторгнення, потім він бився в Донецькій області. У 2022 році Хмара очолив відому операцію зі звільнення острова Зміїний.

У 2023 році він очолив елітне підрозділ «А» та отримав звання бригадного генерала, а у червні 2024 року став генерал-майором. З січня 2026 року він тимчасово очолював Службу безпеки України після відставки Василя Малюка. За свої заслуги він є повним кавалером ордена Богдана Хмельницького та нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Стратегія: від цифровізації до «технологічних ударів»

Володимир Зеленський у своєму зверненні в соцмережах підкреслив, що вибір впав на Хмару через його «безпрецедентний досвід проведення технологічних ударних операцій». Президент заявив, що саме на цьому має зосередитися оборона України для примусу Росії до дипломатії.

Порадник президента Дмитро Литвин уточнив, що обсяг завдань Хмари буде ідентичним тому, що виконував Михайло Федоров. Однак експерти бачать у цьому зміну парадигми. Військовий експерт Іван Ступак зазначає, що Хмара — людина, яка проводить 95% часу на фронті або біля лінії фронту. Це робить його максимально професійним у військовій справі, але ставить під сумнів його здатність замінити Федорова в ролі візіонера цифровізації.

Ступак прогнозує, що за нового міністра кількість «проривних» проектів, пов'язаних із співпрацею з Кремнієвою долиною чи такими компаніями, як Palantir, може скоротитися. «Дрони літатимуть, дрібні удари будуть, але ось чогось нового, проривного... я думаю, буде менше», — вважає експерт.

Політичний розклад та логіка призначення

Кандидат політичних наук Ігор Рейтерович бачить у цьому рішенні спробу змінити логіку роботи відомства. «Якщо у попереднього керівника було більше управлінського досвіду, то тепер він буде більш військовим», — зазначає доцент КНУ ім. Т.Г. Шевченка.

На думку політолога, головною метою призначення Хмари стало покращення взаємодії між міністерством оборони та головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. «Це спроба краще налагодити співпрацю... Фактично вирішити проблему конфлікту між міністерством та військовим командуванням», — пояснює Рейтерович.

Водночас експерти попереджають, що функції Міноборони виходять далеко за межі військового планування. Виникають запитання про те, як зміна керівництва вплине на систему оборонних закупівель та широку державну політику. Попереду у Хмари не лише командування, а й необхідність пройти процедуру затвердження в парламенті.