У повітряному просторі України відбувається фундаментальна зміна тактики застосування ударних засобів. Згідно з даними Головного управління розвідки та заявою Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сырского, 22 червня поточного року на території сусідньої Республіки Білорусь припинили функціонувати ключові ретрансляційні вузли зв'язку.

Ця подія, підтверджена Президентом України Володимиром Зеленським, тягне за собою перебудову всього технічного контуру управління безпілотними літальними апаратами (БПЛА). Деактивація інфраструктури зв'язку виключає можливість оперативного маневрування дронів у режимі реального часу, що суттєво змінює характер загроз для Києва та західних областей країни.

Технологічний розрив: від mesh-мереж до автономного польоту

До недавнього часу система управління ударними дронами базувалася на складній інфраструктурі. Для трансляції сигналів використовувалися спеціалізовані приймачі-передавачі та направлені антени, розгорнуті на висотних об'єктах — телекомунікаційних мачтах та вежах стільникового зв'язку висотою від 45 до 70 метрів.

Це обладнання забезпечувало роботу mesh-мереж (клітинних мереж), що пов'язували операторів із бортовими модемами БПЛА. Наявність стійкого радіоканалу дозволяло подолувати обмеження прямої видимості та керувати апаратами на значних дистанціях. Оператори могли бачити потокове відео в реальному часі, коригувати маршрути, виявляти позиції радіолокаційних станцій та наводити дрони на рухомі цілі, включаючи локомотиви та елементи систем ППО.

Наслідки для оперативної обстановки

Порадник Міністерства оборони України з технологічних напрямків Сергій Бескрестнов («Флеш») зазначає, що втрата каналів зв'язку звужує функціонал ударних БПЛА до стандартних алгоритмів. Без можливості телеметрії в реальному часі наведення апаратів типу «Шахед» або «Гербер» переходить у режим автономного польоту за заздалегідь запрограмованими GPS-координатами.

Перехід на жорстке програмування польотних завдань створює нову конфігурацію загроз та можливостей для захисту:

  • Виключення оперативної розвідки. Припиняється передача візуальних та радіотехнічних даних з борту БПЛА в процесі місії. Це знижує можливість верифікації результатів ударів та оперативного вибору цілей.
  • Фіксація траєкторій. Маршрути слідування стають незмінними. Це полегшує розрахунок азимутів перехоплення для мобільних вогневих груп та стаціонарних засобів протиповітряної оборони, роблячи траєкторію атаки більш передбачуваною.
  • Підвищення вразливості до РЕБ. Апарати, повністю залежні від супутникової навігації, стають більш чутливими до технологій просторового придушення та координатного спуфінгу (підміни даних GPS).

Отже, деактивація прикордонної інфраструктури управління переводить повітряні атаки з категорії гнучких, керованих у реальному часі операцій у категорію автономних ударів за жорстко заданими координатами.