30 жовтня міністр відновлення Микола Калашник виступив у Верховній Раді під час години запитань до уряду. Виступ пролунав на тлі інтенсивних російських ударів по енергетичній інфраструктурі в кількох областях та у столиці, які призвели до багатогодинних відключень електроенергії. Президент ще в липні визначив підготовку до зими одним із головних завдань нового Кабінету міністрів, і саме в цьому контексті міністр представив підсумки перших 100 днів своєї роботи. Однак зіставлення озвучених показників із попередніми доповідями відомства та урядовими документами, опублікованими до його призначення, малює іншу картину: значна частина результатів була сформована ще за попереднього керівництва, а власні ініціативи нового міністра переважно залишаються на етапі планування.
Дороги і вода: цифри, які майже не рухаються
За словами Калашника, поточного року на дорогах державного значення відремонтовано майже 19 млн кв. м покриття. Звучить переконливо, але ще 20 липня міністерство звітувало про 18,1 млн кв. м. Таким чином, за три з половиною місяці роботи нового міністра приріст становив лише близько 900 тис. кв. м — обсяг, який не свідчить про помітне прискорення темпів. Практично весь наведений у звіті результат був досягнутий до його приходу. Аналогічна ситуація спостерігається у сфері водопостачання: Калашник заявив про 30 проєктів у 14 регіонах, які мають забезпечити питною водою близько 10 млн людей. Попередня команда звітувала про 29 проєктів у тих самих 14 областях із тим самим очікуваним охопленням населення. Йдеться про продовження вже сформованої програми, а не про запуск нового напряму.
Теплова генерація: 3,2 ГВт на папері та 13,5 млрд грн у бюджеті
У доповіді міністр повідомив, що в роботі перебувають 343 об'єкти розподіленої генерації із сукупною проєктною потужністю близько 3,2 ГВт. При цьому важливо розуміти: це сумарна потужність, на яку розраховані об'єкти, що перебувають на різних стадіях реалізації, а не обсяг генерації, уже введений в експлуатацію та доступний споживачам. На ці проєкти було виділено 13,5 млрд грн. Графік передбачає введення близько 1,5 ГВт у найближчі місяці та 800 МВт у першому кварталі 2027 року. Для приблизно 0,9 ГВт, що залишилися, конкретні терміни не названі. Скільки нових потужностей реально працює на початку опалювального сезону — у доповіді не пролунало.
Закупівлі та резерви: програма, розпочата до Калашника
Закупівлі теплогенерувального обладнання готувалися заздалегідь. Ще 30 квітня уряд підтримав пропозицію попереднього міністерства спрямувати 3 млрд грн на авансування придбання обладнання. Тоді ж повідомлялося про потребу в 247 блочно-модульних котельнях загальною потужністю понад 1,3 ГВт. Тобто практична реалізація цієї програми почалася до призначення нового міністра. Схожа картина і з резервним електроживленням комунальних підприємств: за словами Калашника, наявні потужності перевищують 1 ГВт за потреби в 1,4 ГВт. У доповіді не пролунало про нові програми підтримки домогосподарств. Не новим є і напрям постачання котельного обладнання за підтримки Італії: ще 29 січня Україна отримала 78 одиниць промислового обладнання потужністю понад 112 МВт, а попереднє керівництво міністерства вже повідомляло про переговори щодо наступної партії.
«Плани стійкості»: 67,6 млрд грн без регіональної деталізації
Ще за попереднього міністра Олексія Кулеби був сформований бюджет регіональних «планів стійкості» — проєктів із захисту критичної інфраструктури на суму 67,6 млрд грн. Калашник підтвердив цю суму і повідомив, що освоєно близько 70% коштів. Однак від координатора програми такого масштабу логічно очікувати не лише загального відсотка освоєння, а й регіональної деталізації: хто з виконавців відстає, де виникають вузькі місця і яких конкретних заходів вживає міністерство для прискорення робіт. У доповіді цієї інформації не пролунало.
Зима як головний іспит
Звіт Калашника демонструє швидше наступність попередньої політики, ніж появу нового курсу. Серед ключових «досягнень» — проєкти, запущені до його призначення, а наведені показники не дають підстав говорити про суттєве прискорення робіт або якісні зміни. Власні ініціативи міністерства переважно перебувають на етапі планування, а відповіді на частину критичних викликів залишаються невизначеними. Особливо гостро це питання постає напередодні зими, коли відомству доведеться відповідати не за обіцянки та проєктні потужності, а за реальну готовність інфраструктури до опалювального сезону в умовах триваючих ударів по енергетиці.
