Тринадцять країн-членів Європейського Союзу за ініціативої Австрії направили до Єврокомісії колективний лист із вимогою запровадити річний мораторій на прийняття нових нормативних актів, насамперед тих, що стосуються регулювання підприємницької діяльності. Ініціатива, яку австрійський міністр з європейських питань Клаудія Бауер назвала «рік спрощення процедур», спрямована на відновлення конкурентоспроможності європейської економіки, яка, на думку авторів листа, уже не справляється з потоком нових бюрократичних зобов'язань.

Суть звернення та аргументація країн

У тексті листа, адресованого керівництву Єврокомісії, підкреслюється, що «життєво важливо забезпечити регуляторне середовище, яке не заважатиме підприємствам без нагальної потреби несправедливими адміністративними навантаженнями, дублюючими процедурами чи надмірними обов'язками щодо звітності». Автори документа наполягають, що нормативні акти мають формулюватися так, щоб полегшувати їх реалізацію, застосування, виконання та судовий контроль. Клаудія Бауер у коментарях для преси заявила: «Ми не можемо продовжувати класти на стіл все нові й нові пропозиції, тоді як уже прийняті правила так і залишаються не імплементаваними». За її словами, стратегічно хибний підхід, за якого спочатку множиться величезна маса регуляторів, а потім робляться спроби їх спростити.

Механізм попереднього експертизу

Окрім річної паузи у прийнятті нових регуляторів, 13 країн пропонують запровадити обов'язковий жорсткий попередній експертизу за кожним новим проєктом регулювання. Такий аналіз має відповідати на два ключові питання: як саме нове правило вплине на економічну конкурентоспроможність і доцільне воно взагалі. Бауер підкреслила, що ініціативу слід розглядати не як спробу дерегуляції, а як «план глибокого законодавчого очищення» — систематичне наведення порядку в існуючій масі нормативних актів ЄС.

Протирічливі дані

У наданих матеріалах зафіксовано неузгодженість у переліку країн, які підписали лист. У заголовку та першому абзаці джерела прямо вказано, що звернення направили 13 країн-членів ЄС. Водночас у самому списку, наведеному в тексті, фігурують лише дванадцять держав: Австрія, Німеччина, Польща, Італія, Чехія, Словаччина, Данія, Литва, Естонія, Латвія, Угорщина та Португалія. Можливо, у публікації допущено друкарську помилку або одного з підписантів пропущено при перерахунку. До отримання офіційного підтвердження від прес-служби Єврокомісії точний склад ініціативної групи залишається предметом уточнення.

Контекст: перевантаженість регуляторної машини ЄС

Критика надмірної бюрократії в Брюсселі лунає вже багато років. За останнім доступним рейтингом Doing Business Світового банку (у наступні роки рейтинг не оновлювався), серед десяти країн світу з найкращим бізнес-кліматом лише дві представляли ЄС — Данія (4-те місце) та Швеція (10-те). Німеччина посідала 22-ге місце, Польща — 40-е. Найбільш перевантаженими регуляторними секторами європейської економіки залишаються тютюнова галузь (Єврокомісія готує перегляд Директиви про тютюнові вироби TPD та Директиви про рекламу TAD) і законодавство про упаковку: нова «Директива про упаковку», прийнята в серпні, за повідомленнями підприємницьких асоціацій, змусила низку малих підприємств припинити трансграничні поставки всередині ЄС через непропорційно високі адміністративні витрати. Дискусія навколо можливого посилення регулювання нікотинових виробів супроводжується закликами враховувати не лише вплив на громадське здоров'я, а й економічні наслідки, включно з ризиком розширення тіньового ринку.

Вплив на Україну: регуляторне навантаження в умовах війни

Для України, яка в останні роки в рамках європейської інтеграції послідовно вводила додаткові стандарти, ситуація ускладнюється повномасштабною війною. Сільське господарство стикається з обмеженням експорту, подорожчанням палива та тягарними законодавчими стандартами щодо утримання тварин та обігу засобів захисту рослин. Металургія, зазнавши потужних руйнувань у останні місяці, змушена адаптуватися до механізму СВАМ (CBAM) — вуглецевого збору на кордоні ЄС, який, за оцінками галузі, може призвести до втрати європейського ринку. Тютюнова галузь, де всі чотири найбільші компанії зазнали ударів по виробництву або складах, водночас несе тягар нового зростання акцизу до рівня ЄС та виконання вимог Директиви 2014/40. Паралельно парламент готує нове регулювання щодо нікотинових pouches, яке, за розрахунками, здатне призвести до податкових втрат порядку 1,2 млрд гривень на рік. На цьому тлі український бізнес, як і європейські підприємці, потребує як мінімум тимчасового «регуляторного перерви», щоб відновити втрачені потужності й не втратити конкурентоспроможність.