За даними останнього опитування «Левада-центру», опублікованого у серпні 2026 року, рівень тривожності в російському суспільстві досяг критичної позначки. Частка громадян, які оцінюють політичну обстановку в країні як напружену чи вибухонебезпечну, становить 70%. Це найвищий показник з вересня 2022 року, коли в Росії було оголошено часткову мобілізацію.

Статистика песимізму: повернення до рівня 2022 року

Детальний аналіз даних показує, що більшість опитаних — 57% — охарактеризували поточну ситуацію в країні як «напружену». Ще 13% респондентів обрали найбільш радикальну оцінку, назвавши обстановку «критичною» та «вибухонебезпечною». Позитивні оцінки дали лише 26% громадян: 19% вважають ситуацію спокійною, а 7% — благополучною. Соціологи відзначають, що подібний рівень песимізму фіксувався лише в момент оголошення мобілізації у вересні 2022 року, коли негативні оцінки досягли 71%.

Динаміка зростання тривожності з 2025 року

Різке зростання негативних настроїв спостерігається з середини 2025 року. Згідно з даними соціологів, з травня 2025 року частка тих, хто бачить напруженість, зросла на 10 відсоткових пунктів. Що стосується оцінок «критична/вибухонебезпечна», то цей показник збільшився на 8 п. п. з вересня 2025 року. Експерти пов'язують цей тренд з накопиченням втоми від конфлікту та зростанням невизначеності в соціально-економічній сфері.

Вплив військових дій та падіння рейтингів

Респонденти з негативним сприйняттям ситуації пояснюють свої настрої рядом конкретних проблем, серед яких на першому місці стоять військові дії. Частка росіян, які вважають війну проти України успішною, впала до 50% — це найнижчий показник з самого початку повномасштабного вторгнення. Інститут вивчення війни відзначає, що громадяни проявляють все більший інтерес до завершення конфлікту, чому сприяли українські атаки, які ПВО країни-агресора не змогло повністю нейтралізувати. На цьому фоні рейтинг схвалення дій Володимира Путіна знизився до мінімуму з початку повномасштабної війни.

Суперечливі дані

Існує розбіжність у інтерпретації причин зростання тривожності між офіційними джерелами та незалежними соціологами. Офіційна риторика продовжує наполягати на стабільності та благополуччі, однак дані «Левада-центру» демонструють зворотну картину. Крім того, у деяких регіонах фіксуються спроби приховати реальні настрої населення, що створює розрив між заявленими владою показниками та реальними даними соціологічних досліджень.