У серпні 2026 року глобальна карта постачання енергоносіїв зазнає значних змін. Туреччина, традиційно є великим транзитним та переробним хабом, різко скоротила обсяги закупівель російської нафти. За даними аналітиків, у липні країна отримала близько 900 тисяч тонн сировини з російських портів, що на 25% менше показників червня. Експерти прогнозують подальше падіння обсягів у серпні, пов'язуючи це з нестабільністю експорту через чорноморські термінали.

Вплив українських атак на логістику

Основною причиною різкого зниження постачань стали систематичні атаки українських безпілотників на російську нафтову інфраструктуру. З початку серпня удари були нанесені по 10 із 34 великих нафтопереробних заводів РФ, що становить майже третину об'єктів. Це призвело до перебоїв у роботі ключових експортних вузлів. Зокрема, відвантаження через термінал Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) скоротилися на 20%, а завантаження танкерів у порту Новоросійська стало надзвичайно нестабільним. Постачання через Чорне море впали вдвічі — з 600 тисяч тонн у червні до 300 тисяч тонн у липні.

Диверсифікація джерел: Казахстан та Латинська Америка

У відповідь на логістичні збої Анкара активізувала політику диверсифікації постачальників. Трейджери відзначають, що Туреччина почала перенаправляти потоки сировини, щоб компенсувати дефіцит у Чорному морі. У серпні очікується прибуття двох танкерів з казахстанською нафтою KEBCO. Більше того, країна планує провести рідкісні імпорти з Бразилії та Гаяни. Це свідчить про те, що Туреччина готова йти на додаткові логістичні витрати заради забезпечення стабільності своїх НПЗ, відмовляючись від надії на безперебійні поставки з РФ.

Геополітичні ризики та безпека судноплавства

Ситуація ускладнюється геополітичною напругою. Туреччина раніше неодноразово критикувала атаки на танкери поблизу своїх територіальних вод, заявляючи, що такі інциденти створюють прямі загрози безпеці судноплавства та регіональної торгівлі. Однак поточна статистика показує, що ризики для нафтового флоту в Чорному морі стали настільки високими, що Анкара змушена переглядати свої логістичні ланцюжки. Очікується, що у серпні Туреччина отримає лише близько 200 тисяч тонн нафти з російських чорноморських портів, при цьому поставки марок CPC Blend або Urals поки не заплановані.

Суперечливі дані

Існують розбіжності в оцінці довгострокових наслідків поточної ситуації. З одного боку, дані LSEG та Bloomberg вказують на тимчасовий характер збоїв, викликаних тактичними ударами по конкретних НПЗ. З іншого боку, аналітики відзначають, що Туреччина вже почала довгострокову перестройку логістики, залучаючи постачальників зі США та Казахстану, що може свідчити про фундаментальну зміну торгових маршрутів. Тоді як одна сторона бачить у цьому тимчасову застережливу міру, інша розглядає це як початок кінця ери домінування російської нафти в турецькому імпорті.