11 листопада в Абу-Дабі розпочався другий день тристоронніх переговорів між Україною, Сполученими Штатами та Російською Федерацією. Про це повідомив голова Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умєров, який очолює українську делегацію. За його словами, спочатку сторони продовжать роботу у тристоронньому форматі, а потім українська делегація проведе окрему зустріч із європейськими партнерами. «Починаємо другий переговорний день. Спершу тристоронній формат разом із США та Росією. Після цього проведемо окрему зустріч із європейськими партнерами. Працюємо», — написав Умєров у своєму повідомленні, на яке посилається РБК-Україна.

Формат, склад делегацій та хронологія

Перший день переговорів відбувся 10 листопада і тривав близько чотирьох із половиною годин. Сторони підтвердили намір продовжити роботу наступного дня. Українську делегацію очолює Рустем Умєров, російську — помічник президента Володимир Мединський, американську сторону представляють спецпосланник президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Державний секретар США Марко Рубіо у зустрічі не брав участі, проте прокоментував хід переговорів, назвавши їх «дуже продуктивними» і додавши, що «попереду ще багато роботи». За даними західних медіа, після завершення раунду в Абу-Дабі Віткофф і Кушнер можуть направитися до Москви, а потім до Києва для продовження двосторонніх контактів.

Порядок денний другого дня: припинення вогню, енергетика, Чорне море

За інформацією джерел РБК-Україна, у другий день сторони мають намір обговорити можливе припинення вогню, питання енергетики та безпеку в Чорному морі. Російські ЗМІ повідомляли, що зустріч мала розпочатися о 10:00 за київським часом; інші джерела вказують на 11:00 за місцевим часом Абу-Дабі. Після тристоронньої сесії українська делегація перейде до окремого формату за участю європейських партнерів, що, за оцінками спостерігачів, стане важливим етапом у формуванні повоєнної архітектури безпеки.

Гарантії безпеки та фінансування армії

Ключовою темою першого дня стала майбутня архітектура безпеки та гарантії для України, Європи та Росії. За даними AFP із посиланням на високопоставлене українське джерело, Київ на переговорах прагне отримати фінансування для утримання армії чисельністю 800 тисяч осіб строком щонайменше на 10 років після закінчення бойових дій. За словами співрозмовника агентства, такий захід необхідний для захисту від можливої агресії в майбутньому. Після зустрічі за участю України, США, європейських країн і НАТО сторони підтвердили спільну прихильність створенню повоєнної архітектури європейської безпеки.

Територіальне питання та обмін військовополоненими

Російська делегація на першому дні окремо порушила територіальне питання. Президент України Володимир Зеленський, який отримав звіт української переговорної групи, наголосив, що подібні питання мають обговорюватися на рівні глав держав. Він назвав переговори «конструктивними та змістовними», але зазначив, що «з росіянами домовлятися складно». Також Зеленський розповів про «вкиди» російської делегації: за його словами, росіяни стверджували, що окупували половину підконтрольної Україні частини Донбасу. Окремо обговорювався масштабний обмін військовополоненими — йшлося про варіанти «1000 на 1000» або «1500 на 1500».

Російські вимоги 2021 року та реакція Вашингтона

Російська делегація також посилалася на пропозиції Москви щодо зміни європейської архітектури безпеки, які були озвучені у грудні 2021 року під час переговорів із президентом США Джо Байденом. Тоді Росія зажадала відмовитися від подальшого розширення НАТО, скоротити військову присутність союзників у країнах, що приєдналися до Альянсу після 1997 року, а також обмежити військове співробітництво з пострадянськими державами поза НАТО, зокрема з Україною. За словами співрозмовника РБК-Україна, росіяни пов'язували початок війни з тим, що адміністрація Байдена не погодилася на ці вимоги. Американська сторона, своєю чергою, намагалася уточнити, чого саме побоюється Москва і навіщо їй конкретні гарантії безпеки. Джаред Кушнер заявив, що глава Кремля «готовий до миру за належних умов», не розкриваючи деталей цих умов.

Очікування та подальші кроки

Марко Рубіо, який не брав участі безпосередньо у сесіях, застеріг від надмірного оптимізму щодо строків врегулювання і підкреслив, що в майбутньому за столом переговорів мають бути й європейські країни. Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков раніше підтвердив, що основний формат зустрічі залишається тристороннім — за участю Москви, Києва та Вашингтона. Таким чином, другий день в Абу-Дабі стає ключовим етапом: від обговорення рамкових питань сторони переходять до конкретних параметрів припинення вогню, енергетичної безпеки та довгострокових фінансових зобов'язань, а окрема сесія з європейцями може визначити, чи вдасться виробити узгоджену позицію щодо гарантій безпеки до кінця тижня.