У середу, 11 листопада 2026 року, у столиці ОАЕ Абу-Дабі триває другий день тристоронніх переговорів між Україною, Сполученими Штатами та Російською Федерацією щодо врегулювання воєнного конфлікту. За інформацією джерел РБК-Україна, на порядку денному другого дня — обговорення можливого припинення вогню, питання енергетики та забезпечення безпеки в Чорному морі. Початок зустрічі, згідно з даними російських ЗМІ, було заплановано на 10:00 за київським часом. На тлі контактів, що тривають, у західних медіа з'явилася інформація про те, що після завершення зустрічей в Абу-Дабі спецпредставник США Стів Віткофф та Джаред Кушнер можуть спрямувати свій візит до Москви, а згодом — до Києва.

Підсумки першого дня: чотири з половиною години роботи без офіційних деталей

Перший день переговорів відбувся у вівторок, 10 листопада, і тривав близько 4,5 години. За його підсумками делегації підтвердили намір продовжити роботу наступного дня. Офіційних детальних коментарів від учасників зустрічі не було, проте низка заяв пролунала на рівні лідерів та дипломатів. Президент України Володимир Зеленський, який отримав звіт української переговорної групи, назвав переговори «конструктивними та досить змістовними», водночас зазначивши, що «з росіянами домовлятися складно». Державний секретар США Марко Рубіо, який особисто не брав участі в зустрічі, також охарактеризував переговори як «дуже продуктивні», підкресливши, що «попереду ще багато роботи». Серед американських учасників для преси прокоментував хід зустрічі Джаред Кушнер, заявивши, що російський лідер Володимир Путін «готовий до миру за належних умов».

Безпека, обмін полоненими та територіальне питання

За даними джерела РБК-Україна, основними темами першого дня стали майбутня архітектура безпеки та гарантії безпеки для України, Європи та Росії. Окремо сторони обговорювали можливість масштабного обміну військовополоненими: Зеленський вказав, що йдеться про варіанти формату «1000 на 1000» або «1500 на 1500». Російська делегація також підняла територіальне питання, на що Зеленський відповів, що такі теми мають обговорюватися виключно на рівні глав держав. Окрім того, за інформацією співрозмовника видання, росіяни посилалися на пропозиції Москви щодо зміни європейської архітектури безпеки, які Володимир Путін висував під час переговорів із тодішнім президентом США Джо Байденом у грудні 2021 року. Тоді Росія вимагала відмови від подальшого розширення НАТО, скорочення військової присутності союзників у країнах, що приєдналися до Альянсу після 1997 року, а також обмеження військової співпраці з пострадянськими державами поза НАТО, включаючи Україну. Російська сторона пов'язувала початок війни з тим, що адміністрація Байдена не погодилася на ці вимоги. Американська делегація, своєю чергою, намагалася уточнити, чого саме побоюється Москва і навіщо їй потрібні гарантії безпеки.

Європейський вектор: хто представлятиме континент

Перед тристоронньою зустріччю українська делегація провела окремі координаційні консультації з представниками США, Євросоюзу, НАТО та європейських країн. У цих зустрічах брали участь представники формату E4: від Великої Британії — радник з національної безпеки Джонатан Пауелл, від Німеччини — радник канцлера із зовнішньополітичних питань Гюнтер Зауттер, від Франції — дипломатичний радник президента Емманюель Бонн, від Італії — радник прем'єр-міністра Фабріціо Саджо. Євросоюз представляли керівник кабінету Урсули фон дер Ляєн Бьорн Зайберт та радниця президента Євроради Анна-Марія Бура, від НАТО — директор Офісу генерального секретаря Джефрі ван Льовен. При цьому питання безпосередньої участі європейських представників у самому переговорному процесі з Росією залишається відкритим. Зеленський заявив, що Європа має до кінця листопада визначитися з тим, хто представлятиме континент на переговорах щодо завершення війни, і підкреслив бажаність ухвалення такого рішення під час зустрічі «коаліції охочих» 19 листопада в Німеччині. Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, своєю чергою, відмовилася представляти Європу в переговорах з Росією, висловивши думку, що в них мають брати участь саме європейські інституції.

Позиція Москви та подальша динаміка

Російська сторона, за наявними даними, виступає проти залучення Євросоюзу до переговорного процесу. Голова МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що європейські країни «прагнуть лише виграти час для України», і запропонував їм «залишитися в готелі» в Абу-Дабі. За інформацією видання Politico, США наполягають на визначенні конкретних параметрів участі європейських партнерів. Таким чином, другий день переговорів в Абу-Дабі проходить в умовах, коли ключові питання — від формату припинення вогню до ролі Європи у забезпеченні безпеки — залишаються предметом активних дискусій, а підсумкові документи та конкретні зобов'язання сторін поки не опубліковані.