Кушнер запропонував обговорити безпеку Європи з Росією за зразком Ради НАТО–Росія: Європа вимагає спочатку перемир'я

Вашингтон висунув ініціативу включити обговорення майбутньої архітектури безпеки Європи до переговорного процесу, пов'язаного з врегулюванням конфлікту в Україні. Згідно з даними The Washington Post, які наводить РБК-Україна, спеціальний посланник президента США Джаред Кушнер розглядає можливість розширення дипломатичного треку за рахунок залучення європейських країн до багатостороннього діалогу з Москвою. Орієнтиром для американського посланника слугує Рада НАТО–Росія, створена після закінчення Холодної війни та призупинила діяльність у 2014 році після вторгнення Росії в Україну та анексії Криму.

Тристороння зустріч в Абу-Дабі: найближчий дипломатичний крок

Перед запуском ширшого багатостороннього формату сторони готуються до конкретного дипломатичного заходу: тристоронньої зустрічі представників США, України та Росії, запланованої на 10–11 листопада в Абу-Дабі. За даними джерел, на цій зустрічі сторони мають намір обговорити компромісні рішення, необхідні для досягнення перемир'я. Для Києва одним із ключових питань майбутнього раунду стануть гарантії безпеки, що, за словами президента Володимира Зеленського, необхідно винести на порядок денний зустрічі в ОАЕ.

Візія Кушнера: від перемир'я до системної безпеки континенту

У заяві, опублікованій у четвер увечері в соцмережі X, Кушнер заявив, що за наявності прогресу на переговорах в Абу-Дабі він має намір перейти до ширшого багатостороннього формату за безпосередньої участі європейських країн. Серед цілей такого діалогу він назвав регулярні консультації з безпеки, надійні канали зв'язку на випадок криз, підвищення військової прозорості, взаємні заходи щодо зниження ризику ескалації та створення основи для довгострокової безпеки і стабільності в Європі. Таким чином, американська сторона пропонує розглядати перемир'я в Україні не як фінальну точку, а як відправну для вибудовування нової системи стримування на континенті.

Європейські застереження: спочатку перемир'я, потім архітектура безпеки

Європейські чиновники підтвердили готовність до діалогу з Росією, проте одностайно наголошують: обговорення нової системи безпеки можливе лише після досягнення перемир'я в Україні. Представник одного з близьких союзників США зазначив, що обидва переговорні напрямки можуть розвиватися паралельно, але домовленості щодо України мають бути досягнуті раніше, ніж угода про архітектуру безпеки Європи. Чиновник іншої ключової європейської країни визнав, що підхід Кушнера несе в собі ризики, проте, за його словами, «краще брати участь у цьому процесі, ніж залишатися осторонь». Він додав, що переговори будуть складними, а питання майбутньої безпеки можна обговорювати лише після закінчення війни.

Склади делегацій та ключові теми

Київ уже визначився зі складом делегації для Абу-Дабі: до неї увійшов керівник Офісу президента Кирило Буданов. Російську переговорну групу знову очолить Володимир Мединський, проте цього разу до неї вперше долучиться заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков, який відповідає, зокрема, за питання контролю над озброєннями та нерозповсюдження. Також Москву представлятимуть високопоставлений представник Генштабу Юрій Жигарловський, заступник міністра закордонних справ Михайло Галузин та керівник військової розвідки Ігор Костюков. Широта представництва по лінії оборонного та розвідувального блоку вказує на те, що тема гарантій безпеки та механізмів контролю над ескалацією стане центральним елементом порядку денного.

Контекст і перспективи

Попри підтримку дипломатичних зусиль Кушнера з боку ключових європейських лідерів, серед країн Європи сформувалося широке згоду щодо необхідної послідовності: спочатку перемир'я в Україні, а потім — переговори з Росією про безпеку континенту. Таким чином, перед зустріччю в Абу-Дабі дипломатичний процес опиняється на перетині двох траєкторій: американської, орієнтованої на одночасне вибудовування багатосторонніх механізмів стримування, та європейської, яка наполягає на суворій послідовності. Підсумки дводенних переговорів в ОАЕ, найімовірніше, визначать, чи вдасться поєднати ці підходи або ж розбіжність у позиціях загальмує перехід до багатостороннього формату.