Законопроєкт про «адські санкції» проти Росії, який просував померлий сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем, зіткнувся з новою перешкодою на шляху до ухвалення. Документ, який ще нещодавно вважався одним із найжорсткіших антиросійських пакетів в історії Конгресу, фактично випав із порядку денного Палати представників США. За даними перших повідомлень, значна двопартійна більшість Сенату схвалила ініціативу, що передбачає посилення санкційного тиску на Москву та її торговельних партнерів. Однак після п'ятитижнього літнього перерви республіканські законодавці повернулися до Капітолію, і санкційний законопроєкт не опинився серед їхніх пріоритетів.

Що передбачає «адський» пакет

Ініціатива, одним із співавторів якої виступив Ліндсі Ґрем, передбачає запровадження так званих первинних санкцій проти російського лідера Володимира Путіна, його найближчого оточення, банків, державних енергетичних проєктів та «тіневого флоту». Крім того, документ передбачає мита у розмірі до 500% на прямий імпорт з Росії. За задумом авторів, такі заходи мають бити не лише по самій Росії, а й по її союзниках і торговельних партнерах, створюючи додатковий економічний важіль тиску.

Зависання в Палаті представників

Ситуація в нижній палаті Конгресу виявилася значно складнішою, ніж у Сенаті. Лідери Республіканської партії виключили законопроєкт із переліку документів, які планувалося винести на голосування цього тижня. Голова Комітету з питань регламенту Палати представників Вірджинія Фокс заявила, що на зустрічі глав комітетів про документ взагалі не говорили. На запитання, чи може законопроєкт пройти через її комітет перед винесенням на пленарне засідання, Фокс відповіла: «Я не маю уявлення. Ніхто про це не говорить». Таким чином, у документа поки немає чіткого шляху до пленарного голосування.

Невизначеність позиції лідерів республіканців

Спікер Палати представників Майк Джонсон також не дав однозначної відповіді щодо подальшої долі законопроєкту, обмежившись фразою «Побачимо». Водночас він наголосив, що республіканці традиційно займають жорстку позицію щодо Росії. Подібна формулювання залишає відкритим питання про те, коли саме документ буде включено до порядку денного і чи отримає він підтримку в нижній палаті, попри раніше заявлену рішучість партії.

Зусилля Києва в Вашингтоні

Поки в Конгресі спостерігається пауза, Україна продовжує активну роботу з просування законопроєкту. Уповноважений президента України з санкційної політики Владислав Власюк перебуває в Вашингтоні та проводить зустрічі з представниками Конгресу. За його словами, процес триває: «Я зараз перебуваю в Вашингтоні, маю насичений графік зустрічей із представниками Конгресу і можу сказати, що процес триває». Власюк додав, що для України важливо перетворити документ на дієвий інструмент тиску на Росію, і через кілька днів можна буде говорити про подальші кроки предметніше.

Суперечливі дані

У первинних матеріалах присутнє розбіжнення в хронології. З одного боку, зазначається, що Сенат підтримав законопроєкт «менше місяця тому»; з іншого — відзначається, що схвалення в верхній палаті відбулося «на початку липня». Відлічуючи від актуальної дати 1 вересня 2026 року, початок липня становить близько двох місяців, а не «менше місяця». Це може бути пов'язане з тим, що частина формулювань відображає момент підготовки першого повідомлення, а не поточну дату. Щодо суті подій — схвалення в Сенаті та подальше зависання в Палаті представників — джерела збігаються, проте точну дату сенатського голосування слід уточнювати за першоджерелами.

Підсумком поточної ситуації стає парадокс: пакет, який отримав широку двопартійну підтримку в Сенаті та просувався як флагманський антиросійський інструмент, тепер завис у нижній палаті без чітких строків голосування. Подальша доля «адських санкцій» Ґрема, ймовірно, залежатиме від того, чи зможуть лідери республіканців узгодити порядок денний і від результатів триваючих у Вашингтоні переговорів української сторони з конгресменами.