Кілька держав Африки офіційно звернулися до української влади з запитом про репатріацію своїх громадян, які опинилися на фронті в лавах Збройних сил Російської Федерації та згодом потрапили в український полон. Ця ситуація оголює масштабну проблему вербування іноземців через шахрайські схеми працевлаштування, що охоплює десятки країн глобального Півдня.

Передісторія та схеми вербування

За даними офіційних осіб, вербування будувалося на фальшивих обіцянках цивільної зайнятості. Чоловікам із Кенії, Ботсвани, Зімбабве та інших країн пропонували високооплачувану роботу водіями, охоронцями чи кухарями в Росії. Натомість після прибуття їх розподіляли до штурмових підрозділів і відправляли на передову без належної військової підготовки. Влада Кенії наголошує, що такі випадки підпадають під визначення міжнародної торгівлі людьми, а не стандартної участі у бойових діях.

Дипломатичні зусилля та переговори

Президент Кенії Вільям Руто особисто обговорював це делікатне питання у телефонній розмові з українським лідером Володимиром Зеленським. Своєю чергою, міністр закордонних справ Кенії Мусалія Мудаваді заявив у парламенті, що офіційний Найробі домагається визнання затриманих співвітчизників жертвами торгівлі людьми, а не військовополоненими. Подібну стурбованість висловлюють і інші африканські столиці, які стикнулися з таємним відправленням своїх громадян на чужу війну.

Суперечливі дані

В офіційних звітах та заявах відомств фігурують різні цифри щодо масштабів явища. Якщо уряд Кенії заявляє про приблизно тисячу завербованих громадян, з яких десятки загинули, зникли безвісти або перебувають у лікарнях, то документальні дані української сторони та міжнародних розслідувань оперують меншою кількістю підтверджених полонених африканців. При цьому Україна наполягає, що юридичний статус цих осіб як комбатантів вимагає їх обміну на українських бранців, що суттєво ускладнює їх негайну репатріацію дипломатичними каналами.

Масштаби проблеми та позиція України

Згідно з урядовими ресурсами України, Москва задіяла у конфлікті понад 28 тисяч іноземців із 135 держав, причому українські сили брали в полон громадян 51 країни. Аналіз документів показує, що Київ утримує понад дві сотні іноземних військових, серед яких близько чотирьох десятків — вихідці з африканських держав. Проте жорстка позиція України виключає односторонню передачу полонених без дзеркального обміну утримуваними українцями.