Російське статистичне відомство Росстат зареєструвало 11 335 смертей іноземців, яких російська влада залучила до участі у збройному конфлікті проти України із застосуванням примусу, обману або грошових виплат. Про це повідомило агентство Bloomberg 11 листопада 2026 року, посилаючись на масив даних, що містить понад 11 млн записів про смерть із зазначенням громадянства, місця народження та обставин загибелі. Доступ до бази отримали білоруська хакерська група «Кіберпартизани» та українська група Silent Crow, які передали матеріали журналістам. Період обліку — з 24 лютого 2022 року по кінець серпня 2026-го.
Географія втрат: від Центральної Азії до Африки
Значну частину іноземного контингенту становлять вихідці з колишніх радянських республік. Серед країн, громадяни яких найчастіше гинуть на фронті, виділяються Казахстан та держави Центральної Азії. Ще близько 3 700 загиблих мали українське громадянство або народилися в Україні після здобуття нею незалежності. Адресні відомості вказують, що більшість із них проживали на територіях сходу та півдня України, які перебувають під російською окупацією. Після початку вторгнення російські силовики проводили масові затримання та облави у самопроголошених «ДНР» і «ЛНР» із подальшим доставленням місцевих чоловіків до військкоматів. Примусова мобілізація зачіпала й мігрантів із Центральної Азії, які отримали російські паспорти, — їх забирали до армії безпосередньо в російських містах.
Розширення географії набору: майже 100 держав
Загалом Росія залучила до участі у війні громадян майже 100 держав. Динаміка набору проходила кількома етапами, а його географія розширювалася в міру необхідності заповнювати зростаючі втрати особового складу. У 2023–2024 роках помітна смертність спостерігалася серед громадян Непалу, у 2024–2025 роках — Шрі-Ланки та Китаю. З кінця 2025 року в статистиці стали частіше фігурувати загиблі з Колумбії, Кенії та Нігерії. Близько 340 загиблих походили з африканських держав; серед них переважають вихідці з Єгипту, Камеруну, Нігерії, Кенії та Гани. Росія активно залучала жителів Африки, пропонуючи малозабезпеченим людям високооплачувану роботу нібито на цивільних посадах. В останні місяці влада Кенії та Гани звернулася до Москви з вимогою припинити залучення їхніх громадян до військової служби шляхом обману, а ПАР і Ботсвана офіційно закликали співвітчизників не погоджуватися на пропозиції російських рекрутерів.
Темпи зростання: восьмикратний стрибок за три роки
Кількість загиблих іноземців зростала приблизно такими ж темпами, як і загальні втрати російської армії. Якщо у 2022 році Росстат зафіксував 630 таких смертей, то до 2025 року показник перевищив 5 500 — зростання більш ніж у вісім разів. Зв'язок смертей із військовими діями встановлювався за формулюваннями в документах: «спеціальна військова операція», «обстріли», «безпілотники», а також за спеціальними кодами. Під час підрахунку іноземцями вважалися уродженці інших країн, а народжені до розпаду СРСР за межами нинішньої Росії включалися до категорії лише за наявності іноземного громадянства.
Що не входить до статистики
Наведені цифри не відображають повного масштабу загибелі іноземців. Статистика містить пробіли, особливо за 2026 рік, а оформлення документів після смерті військовослужбовця іноді займає кілька місяців. Частина тіл залишається на полі бою і не піддається упізнанню, деякі військові числяться зниклими безвісти. Не враховуються й випадки смерті від отриманих на фронті поранень після завершення служби, якщо відповідна інформація відсутня у свідоцтві про смерть. Окремо варто зазначити, що в статистиці Росстату немає військовослужбовців із Північної Кореї, спрямованих Кім Чен Ином для підтримки російської армії. За результатами розслідування BBC, заснованого на супутникових фотографіях та зображеннях меморіального комплексу в КНДР, у Курській області загинули приблизно 2 300 північнокорейських солдатів. Таким чином, реальні втрати іноземців, залучених до війни, можуть бути значно вищими за зафіксовані 11 335.
