Генеральний директор Palantir Technologies Алекс Карп висловив різку критику на адресу провідних розробників штучного інтелекту. У своєму листі акціонерам, опублікованому після виходу фінансового звіту, він заявив, що поточна модель взаємодії великих лабораторій ШІ з корпоративним сектором має ознаки марксизму.

Звинувачення у привласненні засобів виробництва

Спираючись на свою докторську ступінь у галузі соціальної теорії, Карп сформулював проблему через призму класичної економічної критики. На його думку, створювачі великих мовних моделей (LLM) фактично займаються привласненням засобів виробництва своїх партнерів. Компанії, які впроваджують технології, передають свої дані та інтелектуальну власність для навчання моделей, але в кінцевому підсумку ризикують стати непотрібними, коли ці ж моделі почнуть конкурувати з ними на ринку.

Карп наголошує, що такий підхід може призвести до серйозних соціально-економічних наслідків у сучасному капіталізмі, фактично наближаючись до ідей марксистського соціалізму, де засоби виробництва переходять у руки одного суб'єкта.

Стратегія оборонних технологій

На конференції з фінансовими аналітиками голова Palantir пояснив свою позицію, спираючись на досвід сектору оборонних технологій. Він вказав на небезпечну тенденцію: компанії фінансують конкурентоспроможні бізнеси в обмін на передачу свого досвіду та даних. У кінцевому підсумку це призводить до того, що розробники ШІ створюють продукти, які витісняють самих інвесторів.

Ситуація, на думку Карпа, виходить за межі простого технологічного партнерства і перетворюється на монополістичний захоп даних клієнтів.

Підтримка з боку Microsoft

Тривоги, озвучені керівництвом Palantir, не є унікальними. Раніше подібні думки висловлював і голова Microsoft Сатья Наделла. Він звертав увагу на ризики в стратегії взаємодії великих лабораторій штучного інтелекту з партнерами.

Багато технологічних гігантів інвестували в стартапи, такі як Anthropic та OpenAI. Однак тепер ці лабораторії виводять на ринок продукти, що конкурують із їхніми власними партнерами в критично важливих сферах: від дизайну та медицини до юриспруденції та фармацевтики. Це створює парадокс, коли інвестори самі фінансують своїх майбутніх конкурентів.