12 серпня 2026 року наукова спільнота обговорює результати масштабного дослідження, проведеного вченими Microsoft. Публікація перевернула усталені уявлення про роль штучного інтелекту у боротьбі зі зміною клімату. Якщо раніше фокус уваги був зосереджений виключно на прямих енерговитратах дата-центрів, то нова модель показує, що ШІ надає набагато глибший і тривожний вплив на глобальну вуглецеву динаміку через оптимізацію традиційної енергетики.

Ефект надмірної ефективності в нафтогазовому секторі

Головний висновок дослідження полягає в тому, що впровадження алгоритмів машинного навчання в нафтогазову галузь дає колосальний приріст продуктивності, який у багато разів перевищує аналогічні успіхи у сфері відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). ШІ активно оптимізує геологорозвідку, буріння та обслуговування свердловин, що дозволяє компаніям знижувати собівартість видобутку та робити рентабельною розробку раніше важкодоступних запасів.

За оцінками експертів Microsoft, ця технологічна революція здатна збільшити видобувні ресурси на сотні мільярдів барелів. В результаті, замість того щоб прискорити відмову від викопного палива, технології штучного інтелекту можуть призвести до додаткових викидів вуглекислого газу на рівні 0,47–1,8 мільярда тонн щороку.

Неефективність «зеленої» оптимізації

Дослідники зазначають, що навіть вражаючі успіхи ШІ у прогнозуванні виробництва сонячної та вітрової енергії не здатні компенсувати ефект від «озеленення» нафтової галузі. Фізичні та адміністративні обмеження зеленої енергетики не дозволяють їй масштабуватися з такою швидкістю, з якою ШІ збільшує видобуток вуглеводнів. Це створює небезпечний дисбаланс, коли технології, призначені врятувати планету, фактично зміцнюють позиції індустрії, що викликає глобальне потепління.

Необхідність жорсткого державного регулювання

Без спеціального державного регулювання та впровадження вуглецевого ціноутворення технологія ризикує піти шляхом найменшого опору — максимізації прибутку від видобутку нафти та газу. Вчені підкреслюють, що ринкові механізми самі по собі не призведуть до декарбонізації. Навпаки, без штучних бар'єрів для видобутку викопного палива, ШІ зробить його занадто дешевим і доступним, щоб конкурентоспроможні альтернативи могли витіснити його з ринку.

Суперечливі дані

У науковому середовищі існують розбіжності щодо кінцевих цифр викидів. У звіті Microsoft наведено діапазон можливих сценаріїв: від 0,47 до 1,8 мільярда тонн CO2 щороку. Розкид даних зумовлений складністю прогнозування швидкості впровадження технологій у різних регіонах світу. Одні експерти вважають, що верхня межа (1,8 млрд тонн) є найбільш ймовірною у разі відсутності регуляції, інші вважають, що адаптація ринку стримуватиме цей ріст, наблизивши його до нижньої межі. Водночас, усі сторони згодні з тим, що вектор впливу ШІ на даний момент спрямований на збільшення видобутку, а не на його скорочення.