Міжнародна комісія експертів журналу The Lancet з глобальних загроз здоров'ю у XXI столітті опублікувала масштабну доповідь, у якій систематизовано 17 основних факторів, що можуть загрожувати здоров'ю та самому існуванню людства в період з 2025 по 2100 рік. Результати роботи, підготовленої 35 провідними фахівцями світу, були представлені на Всесвітньому саміті охорони здоров'я в Берліні. Дослідники проаналізували дані щодо 204 країн і територій, щоб оцінити, яку частину потенційної шкоди цивілізація ще здатна запобігти.

Метрика DALYs та карта з 17 загроз

Для зіставлення масштабів різних ризиків автори використали метрику DALYs — кількість років здорового життя, що втрачаються через хвороби, інвалідність або передчасну смерть. такий підхід дозволив виразити в єдиних одиницях наслідки як хронічних захворювань, так і екзистенціальних сценаріїв. Серед 17 виділених загроз — зміна клімату, забруднення повітря, військові конфлікти, економічна нерівність та небезпечне застосування нових технологій. Комісія наголошує, що ці загрози взаємопов'язані, тому боротьба з ними окремо неефективна.

Два сценарії, здатні призвести до вимирання

Дві загрози експерти віднесли до категорії потенційно здатних спричинити загибель цивілізації: зловмисне використання штучного інтелекту та масштабний ядерний конфлікт. У першому випадку побоювання пов'язані з тим, що нові технології можуть полегшити створення небезпечних біологічних агентів і зброї. У другому — наслідки не обмежаться безпосередніми руйнуваннями: вчені попереджають про загрозу «ядерного голоду», коли післявоєнні зміни клімату різко скорочують виробництво продовольства. При цьому ймовірність обох сценаріїв оцінюється як відносно низька, але їхні наслідки — як катастрофічні.

Географія ризиків: ожиріння у багатих країнах, освіта у бідних

Структура загроз суттєво відрізняється залежно від рівня доходів регіонів. У заможних країнах основну небезпеку становлять неінфекційні захворювання — насамперед ожиріння та проблеми з ментальним здоров'ям. У бідних регіонах більшість втрат здорового життя пов'язана з соціальними факторами та низьким рівнем освіти. Це означає, що універсальних рецептів немає: політика охорони здоров'я повинна враховувати локальну специфіку ризиків.

Ціна урізання допомоги та кліматичного сценарію

Особливу увагу комісія приділила скороченню бюджетів міжнародної допомоги з боку ключових донорів. За розрахунками авторів, обвал або суттєве урізання грантів на охорону здоров'я може коштувати людству до 1,5 мільярда років здорового життя до 2100 року, причому майже 70% цих втрат припаде на країни Африки на південь від Сахари. Водночас стримування глобального потепління на рівні 1,8 °C замість песимістичного сценарію в 4,4 °C, за оцінками дослідників, дозволить зберегти 1,89 млрд років здорового життя.

«Не залякати, а дати карту ризиків»

Дослідники наголошують, що мета доповіді — не залякати суспільство, а надати урядам чітку карту ризиків для прийняття ефективних рішень. Комісія планує оновлювати свій рейтинг щороку, закликаючи лідерів інвестувати в правильні технологічні інновації та системно зміцнювати системи охорони здоров'я, щоб знизити вразливість населення перед кризами.