Асоціація прифронтових міст та громад (АПМГ) виступила з ініціативою щодо суттєвого перегляду видаткової частини державного бюджету на 2027 рік на користь освітньої галузі. Голова АПМГ Ігор Терехов провів серію консультацій із профільними педагогами та представниками регіонів, що перебувають у зоні постійного ризику, аби сформувати пакет критично важливих потреб галузі. У ході цих обговорень було запропоновано закласти до головного фінансового документа країни додаткові 32 мільярди гривень, які підуть на підтримку вчителів, розвиток інфраструктури та психологічну реабілітацію учнів.

Пріоритетні напрями фінансування та структура видатків

Запропонований фінансовий пакет розділений на кілька ключових статей, покликаних закрити найгостріші дірки в бюджетах навчальних закладів прифронтових регіонів. Із загальної суми у 32 мільярди гривень 25 мільярдів планується спрямувати на пряме збільшення освітньої субвенції, яка забезпечує виплату заробітної плати шкільним вчителям. Ще 5 мільярдів гривень зарезервовані для гарантованої підтримки працівників дошкільної, позашкільної, мистецької та професійно-технічної освіти, які також зазнають колосального навантаження в умовах перманентної кризи.

Керівництво АПМГ наполягає на тому, що подібні інвестиції не можна розглядати виключно як видаткову статтю державного бюджету. На думку Ігоря Терехова, збереження кадрового потенціалу шкіл та дитячих садків на прифронтових територіях є базовою умовою для виживання місцевих громад. Якщо педагоги виїдуть, а школи закриються, повертати людей назад буде нікому і нікуди. Крім того, асоціація висунула законодавчу ініціативу, згідно з якою з 1 вересня 2027 року посадовий оклад педагога найнижчої кваліфікаційної категорії має становити щонайменше дві мінімальні заробітні плати.

Безпека освітнього процесу та розбудова підземних шкіл

Однією з центральних тем минулого обговорення стала фізична безпека дітей та викладачів у містах, які щодня зазнають ворожих обстрілів і бомбардувань. Зокрема, у Харкові через постійну загрозу повноцінне традиційне навчання в наземних класах залишається неможливим, що змушує міську владу шукати нестандартні інженерні та організаційні рішення. На сьогодні у місті успішно функціонують 24 спеціалізовані безпечні локації, включно з 10 підземними школами та адаптованими навчальними просторами на станціях метрополітену.

Проте поточних потужностей вочевидь недостатньо для охоплення всіх школярів очною освітою, тому мерія планує звести ще близько 10 підземних захищених комплексів. Паралельно з інфраструктурними проєктами опрацьовуються академічні ініціативи, що полегшують вступ і складання іспитів для молоді з прифронтових зон. Зокрема, обговорюється можливість повторного проходження НМТ та впровадження підготовчих «нульових курсів» у вищих навчальних закладах для подальшого повноцінного зарахування студентів.

Психологічна підтримка та збереження людського потенціалу

Не менш важливим аспектом освітньої стратегії на 2027 рік стає розширення мережі спеціалізованих центрів, що надають кваліфіковану психосоціальну та корекційну допомогу дітям. Війна, регулярні сирени повітряної тривоги та досвід вимушеного переміщення накладають важкий відбиток на психіку підростаючого покоління. Муніципалітети висловили готовність узяти на себе фінансування таких центрів, аби допомогти школярам подолати стрес, соціалізуватися та повернутися до нормального, наскільки це можливо, життя.

Підбиваючи підсумки дискусії, Ігор Терехов наголосив, що державний бюджет на 2027 рік зобов'язаний виконувати захисну функцію, допомагаючи людям і бізнесу залишатися у рідних містах. Вкладені в освіту кошти сьогодні працюють на утримання населення, а в перспективі наступного десятиліття стануть фундаментом для відбудови та технологічного розвитку всієї України, коли нинішні школярі займуть місця в економіці, науці та управлінні державою.