У жовтні 2026 року Чорне море перетворилося на одну з найнапруженіших зон світової морської торгівлі: за перші два тижні місяця зафіксовано серію нападу та потоплень вантажних суден, включно з інцидентами в територіальних та економічних зонах Румунії та Болгарії — двох країн НАТО. Найбільш резонансним стало нічне загоряння двох нафтових танкерів поблизу румунського порту Суліна, після якого Бухарест публічно зажадав від альянсу адекватної реакції, а Брюссель поки що обмежився дипломатичними заявами.

Хронологія інцидентів біля Суліни

За даними румунських та українських ЗМІ, близько 3:00 ранку 14 жовтня танкер «Яра» під прапором Коморських Островів, що стояв на якірній стоянці за 8–10 морських миль (14,8–18,5 км) від Суліни в межах територіальних вод Румунії, зазнав нападу; на судні виникла пожежа, яку згодом загасили, а всі 17 членів екіпажу залишили судно. Практично одночасно загорівся порожній нафтовий танкер Wine Trader під прапором Сан-Марино за 12–14 морських миль на південний схід від Суліни: п'ятеро членів екіпажу були врятовані, семеро зникли безвісти за несприятливих морських умов. Судно Wine Trader прямувало до порту Констанца для технічної інспекції, щоб встановити, чи був безпілотний літальний апарат причиною інциденту.

Позиція Бухареста та Брюсселя

15 жовтня високопосадовці в Бухаресті та Брюсселі засудили інциденти як «неприйнятні» та «предсудительні», проте НАТО не задіяло механізм консультацій за статтею 4 Північноатлантичного договору і не застосувало положення про колективну оборону. Виконувач обов'язків міністра оборони Румунії Раду Міруце заявив, що доказів атаки безпілотника на два танкери недостатньо, а радіолокаційні системи Міноборони та Берегової охорони не зафіксували наближення літальних апаратів до судна Wine Trader. За інформацією Digi24, румунське військове відомство координує з Болгарією спільний лист до штаб-квартири НАТО з вираженням занепокоєння. В.о. міністра закордонних справ Оана Цою заявила, що ситуація підвищує ризик для суден і моряків, і закликала до припинення вогню в Чорному морі для відновлення морської активності на цьому маршруті світової торгівлі продовольством.

Правовий контекст і статті договору НАТО

Згідно з міжнародним правом, напад іншої держави на цивільне судно в територіальних водах суверенної держави може розглядатися як акт війни; територіальні води зазвичай простягаються на 12 морських миль від вихідної лінії. Стаття 4 Північноатлантичного договору дозволяє членам консультуватися у разі загрози територіальній цілісності, політичній незалежності чи безпеці, а стаття 5 передбачає, що збройний напад на одного члена вважається нападом на весь альянс. Саме ця правова рамка визначає, чому Бухарест наполягає на консультаціях, тоді як Брюссель поки не перейшов до колективних заходів.

Ширше: серія інцидентів у жовтні

Інциденти біля Суліни — частина ширшої картини: 5 жовтня біля берегів Румунії потонуло вантажне судно, загинули двоє членів екіпажу, 11 врятовано; 6 жовтня біля берегів Болгарії потонуло торгове судно, інше зазнало серйозних пошкоджень, щонайменше 10 людей зникли безвісти, 18 врятовано; 12 жовтня у виключній економічній зоні Болгарії вантажне судно було атаковане безпілотником, усі 15 членів екіпажу врятовані, а тієї ж ночі інше судно потонуло. Ці події підкріплюють стурбованість щодо стійкості морської логістики в регіоні.

Що це означає для морської безпеки

Коментуючи ситуацію, в.о. міністра оборони Румунії наголосив, що БПЛА не допускаються у повітряний простір країни незалежно від того, чи атакують вони кораблі, і що реагувати необхідно дипломатичними каналами. Для світової торгівлі, де Чорне море залишається ключовим коридором для експорту продовольства, поєднання зрослих ризиків для екіпажів і стриманої реакції альянсу створює невизначеність: страхові ставки, маршрутизація суден і готовність портів можуть переглядатися доти, доки не буде встановлено відповідальність за атаки та не відновлено передбачуваність в акваторії.