Чеський прем'єр-міністр Андрей Бабіш назвав запропонований Європейським союзом багаторічний бюджет «неприйнятним» для Чехії, зробивши особливий акцент на виділенні 100 млрд євро на допомогу Україні. За словами глави чеського уряду, Прага не має наміру фінансувати Київ із загального бюджету ЄС і готова відстоювати свою позицію під час переговорів, які мають завершитися до кінця 2026 року. Заява пролунала на тлі представлення оновлених рамок бюджетних переговорів президентом Європейської ради Антоніу Коштою 21 листопада.
Що пропонує ірландське головування
21 листопада Антоніу Кошта, що представляє 27 країн-членів ЄС, представив оновлені рамки переговорів щодо багаторічного бюджету Євросоюзу на 2028–2034 роки. Згідно з представленим документом, загальний обсяг фінансування пропонується скоротити на 204 млрд євро порівняно з початковим проєктом Єврокомісії, який низка держав-членів визнали надмірно обтяжливим. При цьому, за словами Бабіша, ірландське головування, яке координує переговори, пропонує знизити бюджет на 32 млрд євро. Різниця в цифрах, озвучених у різних контекстах, підкреслює складність узгодження позицій такої великої кількості країн.
Критика Праги: внески, інституції та Україна
Бабіш зазначив, що Чехія послідовно збільшує свої внески до бюджету ЄС, тоді як нова пропозиція передбачає скорочення фінансування країни на 7,5 млрд чеських крон. Окреме невдоволення прем'єра викликав обсяг коштів, запланованих на утримання європейських інституцій: за його оцінками, на Європарламент, Єврокомісію та апарат чиновників за сім років закладено 100 млрд євро. Найбільш різку реакцію в Празі викликало виділення 100 млрд євро на підтримку України. «Чому ми повинні давати Україні гроші з європейського бюджету? Україна повинна отримувати гроші поза європейським бюджетом», — заявив Бабіш, фактично поставивши під питання саму модель фінансування Києва через загальний бюджетний механізм ЄС.
Берлін критикує, але інакше
Позицію чеського прем'єра не підтримав канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, хоча й він розкритикував останню бюджетну пропозицію Кошти. На відміну від Чехії, Німеччина є чистим донором бюджету ЄС, і її інтереси в переговорах інші. Мерц виступає за скорочення загального обсягу бюджету, проте одночасно наполягає на забезпеченні Україні стабільної багаторічної фінансової підтримки. За даними РБК-Україна, раніше канцлер непублічно пригрозив заблокувати ухвалення бюджету ЄС, якщо питання допомоги Києву не буде врегульовано на користь Києва. Таким чином, Прага і Берлін, будучи союзниками по альянсу, займають протилежні позиції з ключового питання — джерела фінансування України.
Скільки потрібно Україні і що далі
Президент Володимир Зеленський нещодавно уточнив, що Україні необхідно 70 млрд євро на оборону з коштів Євросоюзу у 2027 році. Цей запит суттєво нижчий за запропоновані в бюджетній рамці 100 млрд, проте для країн-реципієнтів, як-от Чехія, навіть обговорення таких сум у рамках загального бюджету залишається неприйнятним. Антоніу Кошта прагне до кінця 2026 року досягти компромісу щодо бюджету: йдеться про узгодження внесків держав-членів і пошук нових джерел доходів для фінансування спільних потреб союзу. На цьому тлі загроза Праги заблокувати документ набуває практичного значення — для ухвалення бюджету потрібне одноголосне рішення, і позиція однієї країни здатна загальмувати весь процес.