Фіцо назвав ініціативу Мерца «класичним шантажем»: чотири країни ЄС відхилили ультиматум щодо бюджету та України

У Брюсселі та національних столицях Євросоюзу розгорівся новий виток протистояння навколо довгострокового бюджету спільноти на 2028–2034 роки. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, надіславши листа голові Європейської ради Антоніу Кошті, фактично поставив ухвалення нового багаторічного фінансового плану ЄС у залежність від готовності всіх країн-членів взяти на себе зобов'язання щодо надання довгострокової фінансової підтримки Україні. За його словами, надання нової допомоги Києву є «необхідною умовою» для затвердження бюджету. На цей крок одразу відреагували чотири держави — Словаччина, Чехія, Угорщина та Болгарія, які публічно заявили про неприйнятність такого ув'язування і пригрозили використанням права вето.

Ультиматум Берліна: лист Кошті та логіка «неподільної безпеки»

У листі, що став надбанням громадськості на початку тижня, Мерц аргументував свою позицію тим, що «підтримка України — це питання нашої спільної, неподільної європейської безпеки, а отже, і тягар цієї підтримки має розподілятися між усіма». Таким чином, канцлер ФРН пов'язав два принципово різні питання, кожне з яких у межах ЄС потребує одностайного схвалення: затвердження багаторічного бюджету та механізм фінансування України. Брюссель, своєю чергою, вже пообіцяв покрити дві третини очікуваного дефіциту бюджету України, що оцінюється у 70 мільярдів євро, — тобто близько 45 мільярдів — через механізм, який ще належить визначити. Найімовірнішим варіантом експерти називають випуск нових спільних боргових зобов'язань, які стали б доповненням до чинного пакета кредитної підтримки на 90 мільярдів євро, від участі в якому Словаччина, Чехія та Угорщина раніше отримали звільнення.

Фіцо: «Наші голоси рівнозначні»

Найрізкіше на ініціативу Мерца відреагував прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо. У вівторок, зустрічаючи в Братиславі свого чеського колегу Андрея Бабіша, він назвав дії канцлера Німеччини «класичним прикладом шантажу», який він «відкидає». «У цьому питанні наші голоси рівнозначні, — заявив Фіцо. — Якщо пан Мерц говорить про можливість застосування вето, то я можу сказати рівно те саме. У нас такі ж повноваження накладати вето, як і у федерального канцлера Німеччини». Прем'єр Словаччини наголосив, що його країна є суверенною і має власну позицію, додавши: «Сьогодні все піде зовсім не так, як зазвичай. Сьогодні ми повинні дати відсіч шантажу».

Бабіш і проблема термінів: 100 мільярдів, які прийдуть занадто пізно

Чеський прем'єр-міністр Андрей Бабіш, своєю чергою, іронічно зауважив, що Мерц, «ймовірно, не усвідомлює», що в запропонованому бюджеті ЄС для України вже передбачено 100 мільярдів євро. Однак, як вказав Бабіш, ці кошти стануть доступними лише до 2028 року, тоді як вже наступного року Київ зіткнеться з дефіцитом бюджету в розмірі 70 мільярдів євро. Таким чином, навіть за формальної наявності коштів у багаторічному плані вони не вирішують поточну фінансову проблему України, що, на думку Праги, робить ультиматум Берліна не тільки політично, а й практично непереконливим.

Мадьяр і Радев: боргова стеля як аргумент

У вівторок, лише через два дні після публікації листа Мерца, канцлер прийняв у Берліні прем'єр-міністра Угорщини Петера Мадьяра. За підсумками двосторонньої зустрічі Мадьяр чітко окреслив позицію Будапешта: ув'язування бюджету ЄС з допомогою Україні є неприйнятним, оскільки це принципово різні питання. «Цілком можливо, що тут замішана політика. Я не став би називати це шантажем — я взагалі уникаю подібних слів, адже в сучасному світі все взаємопов'язано, — зазначив він, коментуючи висловлювання Фіцо. — Однак, на мій погляд, такий підхід навряд чи можна назвати вдалим сигналом». Мадьяр пояснив, що Угорщина не може брати на себе нові боргові зобов'язання на рівні ЄС, оскільки сама ледве стримує зростання державного дефіциту, і пообіцяв продовжити переговори в Берліні, Дубліні та Брюсселі. Аналогічну логіку навів і президент Болгарії Румен Радев, виступаючи у Варні: високий рівень дефіциту бюджету унеможливлює участь Софії в нових програмах кредитування України. При цьому Радев наголосив, що Болгарія продовжить надавати підтримку іншими способами — зокрема, через поставки енергоресурсів, — і «жодним чином не блокує рішення, що ухвалюються на рівні Ради ЄС».

Контекст: «Друзі політики згуртованості» проти «ощадливих»

Чотири країни, що виступили проти ініціативи Мерца, входять до неформального об'єднання «Друзі політики згуртованості» (Friends of Cohesion) — групи з 17 держав, які наполягають на збереженні фінансування політики згуртованості та сільськогосподарських субсидій у довгостроковому бюджеті ЄС. Це ставить їх у прямий конфлікт із так званими «ощадливими» країнами, включно з найбільшими донорами України, насамперед Німеччиною. Берлін дратує те, що Братислава, Прага, Будапешт і Софія, з одного боку, вимагають виділення коштів у межах політики згуртованості, а з іншого — намагаються ухилитися від додаткових зобов'язань щодо підтримки Києва. Саме це протиріччя, по суті, і лягло в основу ультиматуму Мерца: за логікою канцлера, право на збереження згуртованого фінансування має супроводжуватися готовністю нести витрати на безпеку. Тепер ключове питання для Брюсселя — чи вдасться розв'язати цей вузол до того, як суперечка переросте в повноцінну інституційну кризу навколо ухвалення бюджету на новий семирічний період.