Брюссель готовий до допомоги, але вимагає страховки: позиція Максима Прево
Міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево озвучив принципову позицію своєї країни щодо використання заморожених російських активів на підтримку України. У своєму заяві, зробленому у серпні 2026 року, глава МЗС підкреслив, що Бельгія не відмовляється від допомоги Києву, проте наполягає на створенні чіткого механізму розподілу юридичних та фінансових ризиків між усіма державами-членами ЄС. На думку Прево, без попереднього узгодження відповідальності Брюссель не зможе дати «зелене світло» на використання коштів, що зберігаються в бельгійських банках, оскільки це може створити загрозу для національної економіки.
Прево категорично відкинув будь-які інтерпретації його обережності як симпатій до Москви. «Небажання, або навіть відмова Бельгії використовувати ці заморожені російські активи ні в якому разі не мають розумітися чи трактуватися як відмова допомогти Україні, а тим більше як бажання надати будь-яку підтримку Росії», — заявив міністр. Він підкреслив, що бельгійські юридичні експерти виявили суттєві ризики, які можуть зачепити не лише країну, а й фінансову систему Європи загалом, якщо питання буде вирішено без належної правової підготовки.
Фінансова загроза: сценарій повернення 200 млрд євро
Ключовим аргументом на користь обережності є масштаб фінансових зобов'язань, які можуть виникнути в майбутньому. Максим Прево навів лякаючу цифру: якщо через 10–15 років міжнародні суди зобов'яжуть Бельгію повернути Росії заморожені кошти, країна не зможе самостійно покрити такі витрати. «В іншому випадку, якщо через 10 або 15 років Бельгії буде наказано повернути всі кошти, вона не зможе самостійно нести тягар повернення понад 200 млрд євро. Пропорційно це неможливо для нашого бюджету», — зазначив він.
Таким чином, Бельгія виступає за те, щоб європейські країни заздалегідь домовилися про взаємну відповідальність за можливі наслідки використання активів. Брюссель побоюється, що у разі судової поразки в майбутньому вся вага компенсацій ляже на плечі окремих держав, а не буде розподілена на рівні Європейського Союзу.
Політичний контекст: підтримка кредиту на 90 млрд євро
Попри жорстку позицію щодо заморожених активів, Бельгія демонструє готовність підтримувати Україну іншими способами. Прево підтвердив, що Бельгія підтримала рішення ЄС надати Україні кредит на 90 млрд євро у 2026–2027 роках. Міністр зазначив, що ризики, виявлені раніше, не зникли, але у країни немає принципових заперечень проти використання цих коштів на підтримку української справи, якщо вони не пов'язані з прямим використанням замороженого капіталу РФ без гарантій.
Суперечливі дані
Питання використання російських активів залишається одним із найскладніших у дипломатії ЄС. З одного боку, у грудні 2025 року Єврокомісія запропонувала Бельгії розблокувати репараційний кредит Україні на 210 млрд євро за рахунок заморожених російських активів. З іншого боку, Брюссель тоді не ризикнув піти на такий крок, і зараз, майже через рік, позиція Бельгії залишається незмінною: механізм має бути безпечним. Суперечності полягають у тому, що Київ і частина країн ЄС бачать у активах готовий ресурс для негайної допомоги, тоді як Бельгія наполягає на багаторічній юридичній підготовці, щоб уникнути катастрофічних фінансових втрат у майбутньому.
