Згідно з останніми даними Євростату, опублікованими у серпні 2026 року, кількість українців, які перебувають під тимчасовим захистом у Європейському Союзі, продовжує демонструвати позитивну динаміку. У червні поточного року загальна кількість біженців з України зросла у 24 із 27 країн-членів ЄС. Цей тренд свідчить про те, що, попри роки війни, міграційні потоки не лише не вичерпалися, а й у низці випадків посилилися, що вимагає від країн-партнерів перегляду стратегій інтеграції та підтримки.
Німеччина, Польща та Чехія: основні центри розміщення
Абсолютне лідерство за кількістю прийнятих українців утримує Німеччина. Станом на кінець червня в країні було зареєстровано понад 1,28 мільйона осіб, що становить майже третину (29,2%) від загальної кількості українців під тимчасовим захистом у всьому Європейському Союзі. Друге місце посідає Польща з показником у 961 тисячу осіб (21,8%), а трійку лідерів замикає Чехія, де проживають близько 390 тисяч українців (8,9%). Ці три держави залишаються головними напрямками для тих, хто шукає притулок або можливості для працевлаштування за межами України.
Динаміка зростання та аномалії в статистиці
Аналіз місячних змін виявляє цікаву картину розподілу потоків. Найзначніший ріст у абсолютних цифрах зафіксовано в Італії (+4 115 осіб, що на 8,8% більше), за нею слідують Чехія (+3 835 осіб) та Німеччина (+2 960 осіб). Однак на фоні загального зростання виділяються три країни, де спостерігається протилежна тенденція. У Польщі кількість людей під тимчасовим захистом скоротилася на 6 335 осіб (-0,7%), а в Бельгії та Ірландії зафіксовано незначні зниження. Експерти пов'язують це з тим, що Польща, будучи транзитним коридором, поступово перестає бути кінцевою точкою для багатьох українців, які продовжують шлях у країни Західної Європи.
Демографічний портрет та щільність населення
Статистика також розкриває структуру біженського потоку. Українці становлять переважну більшість (понад 98,5%) серед усіх осіб, які отримали статус тимчасового захисту в ЄС. У цій групі переважають дорослі жінки (43,4%), за якими слідують дорослі чоловіки (27%) та неповнолітні (29,6%). При розрахунку відносного навантаження на населення найвищою щільністю українців відрізняються Чехія (35,8 осіб на тисячу жителів), Словаччина (27,2) та Кіпр (26,8). Для порівняння, середній показник по ЄС становить 9,8 особи на тисячу населення.
Інфраструктура повернення: платформа «Домой»
Важливим аспектом поточної ситуації є не лише відтік, а й повернення. Для українців, які планують репатріацію, функціонує спеціальна цифрова платформа «Домой». Вона покликана спростити процес повернення, пропонуючи покрокові інструкції з пошуку житла, працевлаштування та організації навчання для дітей. Це свідчить про те, що міграційна політика ЄС та України починає балансувати між підтримкою біженців та стимулюванням повернення громадян на батьківщину.
