Свіже опитування дослідницької групи Rating Group, проведене серед українських біженців у Польщі та оприлюднене РБК-Україна, малює суперечливу, але цілком впізнавану картину: більшість українських переселенців уже інтегрувалися в польську повсякденність, однак питання повернення в Україну для значної частини з них залишається відкритим. За даними дослідження, 51% респондентів наміряються повернутися на Батьківщину, при цьому переважна більшість не планує робити це найближчим часом. Ключовою умовою повернення 71% опитаних назвали безпеку та стабільність в Україні — фактично йдеться про завершення війни. Водночас 44% українських біженців хотіли б залишитися за кордоном на постійне проживання, тоді як 43% такого наміру не мають, а решта поки не визначилися.

Громадянство, мова та адаптація

Серед тих, хто розглядає варіант залишитися за кордоном, 40% обирають саме Польщу, 17% хотіли б жити в іншій європейській країні, 6% — за межами Європи, ще 37% не визначилися з конкретною країною. Питання легалізації статусу залишається одним із найгостріших: 34% опитаних розглядають можливість отримання польського громадянства, включно з тими, хто вже подав відповідні документи, 46% не планують отримувати громадянство, 20% не визначилися. Варто відзначити, що найбажанішою допомогою для полегшення життя в Польщі респонденти назвали саме можливість отримати польське громадянство — так відповіли 35% учасників опитування. Мовна інтеграція при цьому виглядає досить високою: 60% заявили про володіння польською на середньому або високому рівні, ще 26% мають базові знання, 12% — початковий рівень, а не знають польської лише 2%. Своїм рівнем соціальної адаптації задоволені 57% опитаних, тоді як 37% залишаються незадоволеними.

Робота, гроші та житло

Економічний стан українських біженців у Польщі загалом стабільний. Роботу мають 73% опитаних; серед працевлаштованих 87% працюють безпосередньо в Польщі, 4% — в Україні, ще 5% — водночас у кількох країнах. За останній рік матеріальний стан у більшої частини не змінився — так відповіли 41%, 36% заявили про покращення, 20% — про погіршення. На наступний рік українці дивляться дещо оптимістичніше: 38% очікують покращення матеріального стану, 12% — погіршення, 31% не прогнозують змін. З житлом ситуація помітно складніша: 81% українських біженців орендують житло, власне мають лише 7%, ще 3% забезпечує житлом роботодавець, по 2% живуть у польських родинах або у українських друзів і знайомих, 1% користується соціальним житлом. Покупку власного житла позитивно оцінюють лише 16%, тоді як 44% вважають її недоступною; доступність якісної медицини позитивно оцінюють 26%, негативно — 32%. Найкраще біженці оцінюють можливості для якісного дозвілля — позитивно їх оцінюють 57%, комфортне проживання в Польщі вважають можливим 41%, а доступність дошкільної та шкільної освіти — 39%.

Психологія, дискримінація та коло спілкування

Серед основних проблем життя в Польщі українці найчастіше називали негативний вплив медіа — на це вказали 45% респондентів. Психологічний стан також залишається проблемою: 26% часто або дуже часто відчували надмірну тривогу чи паніку, з якою не могли впоратися, ще 31% переживали подібні стани іноді. За останні 12 місяців 31% опитаних стикалися з дискримінацією через національну або етнічну приналежність, ще 22% — через використання української мови, тоді як 49% не стикалися з дискримінацією за жодним із перелічених ознак. Найближче коло спілкування 45% респондентів складається переважно з українців, 34% водночас спілкуються з українцями та поляками, переважно з поляками — лише 8%, а 13% заявили, що близького кола спілкування в них взагалі немає. Ставлення українців до місцевого населення в основному нейтральне (44%) або тепле (50%), при цьому ставлення поляків до себе українці оцінюють стриманіше: 30% назвали його теплим, 46% — нейтральним, 22% — холодним.

Контекст: відтік і напруженість

Результати опитування варто розглядати на тлі ширших тенденцій. За даними РБК-Україна, в Польщі продовжує скорочуватися кількість українців зі статусом тимчасового захисту: у липні їх стало на 8 тисяч менше, ніж місяцем раніше, причому частина переселенців виїжджає в інші країни ЄС, зокрема в Чехію, яка дедалі частіше стає альтернативою Польщі. Паралельно фіксується зростання кількості нападів на українців у Польщі та пов'язане з цим напруження в українсько-польських відносинах; у МЗС України водночас зазначають, що польські правопорядовці, за їхніми оцінками, реагують на інциденти. Таким чином, опитування фіксує стійку, але крихку адаптацію: українці в Польщі працюють, вивчають мову та будують побут, однак рішення про майбутнє — повернення чи осідання — досі прив'язане до одного ключового фактора, безпеки в Україні.