Голова Мінофінансів США Скотт Бессент в ефірі телеканалу Fox News заявив, що країна переживає «енергетичний шок», і безпосередньо пов'язав це явище з українськими ударами по російській нафтопереробній інфраструктурі. За його словами, атаки по НПЗ створюють додатковий тиск на ціни на енергоносії на глобальному рівні. Заява пролунала на тлі того, що котирування нафти у світі ростуть уже четвертий день поспіль.
«Енергетичний шок» і роль українських ударів
«Ми зараз переживаємо енергетичний шок. Україна вирішила, що хоче знищити російські енергетичні об'єкти. Це створює тиск на ціни на глобальному рівні», — заявив Бессент, як повідомляють українські та російські ЗМІ з посиланням на його виступ. Таким чином, глава американського Мінофінансів публічно атрибутивав частину поточної волатильності на енергетичному ринку діям Києва, підкресливши, що знищення переробних потужностей скорочує пропозицію і транслюється у світові котирування.
Нафтовий ринок і іранський фактор
Водночас ціни на нафту у світі зростають четвертий день поспіль, і аналітичний контекст пов'язує це зростання з новим загостренням між США та Іраном. Ринок побоюється перебоїв із постачанням через Ормузьку протоку, якою проходять значні обсяги світових нафтових поставок. Тобто на ринку одночасно діють два паралельні драйвери: удари по російській переробці та геополітичні ризики навколо Ірану.
Позиція Трампа щодо Ормузької протоки
Президент США Дональд Трамп, у свою чергу, заявив, що укладення угоди з Іраном більше не є для нього пріоритетом, оскільки нинішній контроль над Ормузькою протокою, за його словами, влаштовує Вашингтон у більшому ступені. Ця позиція посилює невизначеність на ринку: відсутність домовленості з Тегераном зберігає ризик збоїв у транзиті нафти через одне з ключових вузьких місць світової логістики.
Протирічливі дані
У формулюваннях різних видань простежується різниця в тональності: одні джерела (зокрема РБК-Україна) описують слова Бессента як «пов'язування» ударів України з «енергетичним шоком», тоді як інші (газета.ru, oilcapital.ru, business-gazeta.ru) використовують більш жорстке слово «звинуватив» у зростанні цін на енергоносії. По суті факт один — публічна заява міністра, — але інтерпретація його наміру варіюється. Крім того, виникає незбіг у причинно-наслідковому ланцюгу: Бессент вказує на українські удари як джерело тиску на ціни, тоді як ринкове зростання котирувань у той самий період пояснюється іранським фактором і ризиками в Ормузькій протоці. Обидві версії співіснують у публічному полі, і жодна зі сторін не дає однозначного кількісного розподілу внеску кожного фактора в кінцевий рівень цін.
У сукупності заяви Бессента та Трампа, подані на тлі чотириденного зростання нафтових котирувань, формують картину, у якій Вашингтон публічно перекладає частину відповідальності за «енергетичний шок» на дії Києва, водночас зберігаючи жорстку позицію щодо Ірану. Для глобального ринку це означає збереження подвійної невизначеності — і щодо російської переробки, і щодо іранського транзиту, — що підтримує підвищену волатильність цін на енергоносії.
