Україна не сформувала достатніх умов для масштабних приватних інвестицій у нову децентралізовану генерацію. Про це заявила аналітикиня та керівниця з комунікацій Ukraine Facility Platform Марія Цатурян у коментарі, опублікованому виданням ZN.UA та переказаному РБК-Україна. За її оцінкою, ключовими бар'єрами залишаються боргова криза на енергоринку та збереження ручного регулювання цін, які в сукупності роблять проєктну економіку для інвесторів неприйнятною.

Боргова криза як системний бар'єр

Цатурян вказала, що обсяг накопиченої заборгованості на енергоринку вже перевищує 2 млрд євро. Для залучення приватного капіталу, за її словами, необхідно не лише погасити наявний борг, а й зупинити формування нових зобов'язань, а також забезпечити механізм покриття різниці у випадках, коли тарифи встановлюються нижче собівартості виробництва. «Поки борги ростуть, інвестор не повірить, що йому заплатять, і будуватиме генерацію тільки для себе», — наголосила аналітикиня. Таким чином, навіть потенційно прибуткові проєкти в сегменті децентралізованої генерації залишаються замороженими через відсутність гарантій повернення інвестицій.

Ручне регулювання та зобов'язання перед ЄС

Другим системним бар'єром Цатурян назвала збереження ручного контролю над енергоринком. Україна в межах курсу на євроінтеграцію взяла на себе низку зобов'язань: забезпечення незалежності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), об'єднання внутрішнього ринку з європейським та поступову відмову від адміністративного ціноутворення. «Саме ці реформи позбавляють державу можливості вручну розподіляти гроші та доступ до ринку, а отже, послаблюють систему в тривалій перспективі», — зазначила керівниця Ukraine Facility Platform. За її логікою, збереження ручних механізмів створює невизначеність для довгострокових інвесторів, які розраховують на передбачувані ринкові правила.

Заклик до переходу на ринкові принципи

За оцінкою Цатурян, без розв'язання боргової проблеми та переходу до ринкових правил у бізнесу не буде достатніх стимулів вкладати кошти в генерацію, необхідну для децентралізації енергосистеми. Децентралізована генерація — зокрема розподілені сонячні та вітрові потужності, а також малі маневрові установки — розглядається як один із ключових елементів підвищення стійкості енергосистеми. Проте без чітких фінансових гарантій і прозорого цінового механізму приватний сектор не готовий нести капітальні витрати, окупність яких залежить від адміністративних рішень.

Контекст: позиція ICC Ukraine щодо цінових обмежень

На тлі цих заяв нагадаємо, що нещодавно ICC Ukraine повторно звернулася до НКРЕКП із закликом встановити максимальні прайс-кепи на рівні 18 000 грн/МВт·год і поступово наближати механізм ціноутворення до принципів функціонування енергоринку ЄС. В організації зазначали, що залежність прибутковості нового маневрового покоління генерації від адміністративних рішень щодо цінової межі підвищує регуляторні ризики та ускладнює залучення приватного капіталу. Таким чином, заклики до лібералізації ціноутворення та попередження про неприпустимість ручного втручання лунають із різних джерел, формуючи єдиний вектор вимог до регулятора.

Перспективи та відкриті питання

Сукупність озвучених бар'єрів — багатомільярдний борг, відсутність механізму покриття тарифної різниці та збереження адміністративного ціноутворення — створює для інвестора середовище з високим регуляторним і фінансовим ризиком. Водночас зобов'язання України перед ЄС щодо лібералізації ринку та забезпечення незалежності регулятора роблять збереження статус-кво несумісним із довгостроковим курсом на інтеграцію. Вирішення питання, по суті, вимагає одночасних дій: погашення або реструктуризації накопиченого боргу, впровадження прозорого механізму покриття збитків за адміністративних тарифів і послідовного переходу до ринкового ціноутворення. Без цього, як підкреслює Цатурян, приватний капітал продовжить обходити український енергетичний сектор стороною.