Український ринок електроенергії зіштовхується із системною проблемою, яка, за оцінкою галузевих експертів, здатна зірвати ключовий стратегічний курс країни — інтеграцію до європейської енергетичної системи. Як заявила голова Української асоціації відновлюваної енергетики Ольга Євстігнєєва, накопичення боргів на ринку не лише погіршує фінансовий стан учасників, а й унеможливлює «нормальну» роботу в межах єдиного європейського ринку. За її словами, без вирішення проблеми неплатів Україна ризикує повторити сценарій, закладений ще після реформи 2019 року, коли перехід до нової моделі ринку не зупинив зростання заборгованості, а лише переніс її в нові інституційні рамки.

Урок 2019 року: реформа без дисципліни платежів

Експертка наголошує, що інтеграція до ринку ЄС неможлива за умов хронічного накопичення заборгованості. «Так, не вирішивши боргової проблеми, ми не зможемо нормально інтегруватися в ринок ЄС. Це ще одне складне завдання», — зазначила Євстігнєєва. Вона вказала, що в публічній дискусії проблему часто пояснюють виключно соціальними обставинами — переліком категорій споживачів, яких «не можна змусити платити» та «не можна відключити». Проте, на її думку, всередині країни все одно доведеться навести лад, щоб борги не продовжували накопичуватися, оскільки саме дисципліна платежів є базовою умовою функціонування будь-якого конкурентного ринку, зокрема європейського.

Соціальні причини чи політичні інтереси

Важливо, що накопичення заборгованості, за словами Євстігнєєвої, пов'язане не лише із соціальним навантаженням, а й із політичними інтересами. Практика регулярного списання боргів споживачам, які не оплачують електроенергію, формує стійкий сигнал: зобов'язання можна не виконувати. «За цими боргами стоять і політичні інтереси. У певний момент потрібно зробити вибір: чиї інтереси ми обслуговуємо і як це позначається на державі та енергетичному ринку. Якщо людина чи підприємство не платить, а потім борг списують, це не створює мотивації платити далі», — пояснила експертка. Таким чином, механізм списання, призначений як соціальний амортизатор, фактично руйнує економічну логіку ринку та перекладає тягар неплатів на всіх інших учасників.

Хто реально оплачує чужі борги

Практичний підсумок такої політики простий: борги на енергоринку зрештою оплачують самі українці — через ціни на товари та послуги, у які закладається вартість електроенергії. Це означає, що навіть ті споживачі, які платять за рахунками, несуть додаткове навантаження через системну заборгованість. У поєднанні з дефіцитом коштів у генерувальних і мережевих компаній це створює замкнене коло: що більший борг, то вищим є тарифне тиснення на платоспроможних споживачів і тим менше стимулів у неплатоспроможних.

Вплив на відновлення потужностей та нові проєкти

Наслідки боргового навантаження виходять далеко за межі бухгалтерії. Як раніше зазначав керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього Андріан Прокоп, борги на балансувальному ринку залишають енергетичні компанії без коштів, необхідних для відновлення пошкоджених потужностей, та стримують розвиток нового покоління генерації. В умовах, коли значна частина виручки не надходить у касу, компанії не можуть водночас закривати поточні зобов'язання, ремонтувати інфраструктуру та інвестувати в модернізацію — а саме ці три завдання є критичними для стійкості системи в перспективі.

Масштаб проблеми в цифрах

Розмір накопиченого боргу набуває конкретних обрисів завдяки даним, які наводить ExPro: на кінець вересня 2026 року заборгованість НЕК «Укренерго» перед учасниками балансувального ринку сягнула 36,7 млрд грн. Ця цифра фіксує не разовий збій, а стійку тенденцію, яку галузеві гравці вважають головною перешкодою на шляху до повноцінної інтеграції до європейської енергетичної системи. Без зміни підходу до дисципліни платежів та перегляду практики списань, за оцінкою експертів, навіть технічна готовність мереж та генерації не забезпечить фактичного входження України до єдиного ринку ЄС.