Голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус заявив, що першочерговим завданням держави має стати припинення накопичення нових боргів на балансуючому ринку електроенергії. За його словами, спрямування мільярдів гривень на погашення заборгованості не дає результату, оскільки неплатежі продовжують зростати випереджальними темпами. «Ми розподіляємо умовно 5 млрд гривень, а борги приростають на 15 мільярдів. Заливаємо гроші, а ефекту немає. Питання номер один – зупинити приріст», – наголосив парламентар у коментарі РБК-Україна.

Системні боржники та проблема тарифів

Серед хронічних боржників на ринку електроенергії Герус назвав водоканали, державні підприємства та шахти. Зокрема, тарифи для водоканалів не переглядалися з 2021 року, через що різниця між фактичними витратами та встановленою ціною фактично лягала на енергетичну галузь. За словами депутата, з літа 2026 року ситуація почала поліпшуватися завдяки дозволу переглядати тарифи. «Не може такого бути, що споживач бере і не платить», – зазначив він. Герус також вказав, що держава шукає кошти для погашення заборгованості, зокрема за рахунок доходів НЕК «Укренерго», проте без припинення накопичення нових боргів такі заходи не вирішують проблему системно.

Удар по інвестиційному клімату та ремонтній програмі

Проблема заборгованості на балансуючому ринку вже має прямий вплив на операційну діяльність енергокомпаній. Як раніше заявляв директор із трейдингу та постачання електроенергії компанії KNESS Сергій Кравчук, хронічні борги позбавляють енергетиків коштів на поточний і капітальний ремонт обладнання. Це, своєю чергою, ставить під загрозу інвестиційний клімат галузі: потенційні інвестори бачать, що значна частина виручки йде на покриття чужих неплатежів, а не на модернізацію інфраструктури.

Зв'язок з європейською інтеграцією

Врегулювання ситуації з неплатежами може стати однією з умов реалізації європейської програми Ukraine Facility на наступний бюджетний період, зазначив Герус. Раніше голова Української асоціації відновлюваної енергетики Ольга Євстігнєєва також вказувала, що без розв'язання проблеми боргів Україна не зможе повноцінно інтегруватися в європейський енергоринок. За її словами, за накопиченням заборгованості стоять не лише соціальні обставини, а й політичні інтереси, а несплачені борги зрештою перекладаються на інших споживачів електроенергії.

Що далі

Таким чином, перед українською владою стоїть завдання не просто знайти джерела фінансування для погашення наявного боргу, а вибудувати механізм, який виключить подальший його приріст. Перегляд тарифів для системних боржників, розпочатий влітку 2026 року, може стати першим кроком у цьому напрямку, проте експерти наголошують, що без комплексного підходу – включно із законодавчими обмеженнями та прозорою тарифною політикою – проблема ризикує зберегтися на роки.