У Києві розгорівся новий судовий процес, який може стати прецедентним для українського медіапростору. Бувший заступник Головного військового прокурора Дмитро Борзих подав позов проти видання ZN.UA та його редакторки Інни Ведерникової. Поводом для судового розгляду стало журналістське розслідування під назвою «Справа адвокатів-хакерів», у якому фігурувало ім'я позивача зі статусом підозрюваного.

Суть претензій: від 800 тисяч гривень до права на ім'я

Позивач вимагає спростувати інформацію, опубліковану в матеріалах ZN.UA, щодо перевірки НАБУ. Борзих оскаржує сам факт оприлюднення його імені як підозрюваного до набрання вироком законної сили. Крім того, він просить суд стягнути з відповідачів майже 800 тисяч гривень судових витрат. Значна частина цієї суми — 300 тисяч гривень — заявлена як компенсація за юридичну допомогу. За версією позивача, публікація завдала шкоди його репутації та порушила презумпцію невинуватості.

Позиція редакції та НАБУ: захист свободи слова

У відповідь на позов представники ZN.UA та НАБУ зайняли тверду позицію. Бюро підтвердило, що Борзих дійсно є підозрюваним у провадженні №52023000000000620. Слідство стверджує, що група адвокатів, включаючи позивача, мала несанкціонований доступ до матеріалів щонайменше 100 кримінальних проваджень, із яких близько 30 стосувалися справ про топкорупцію, що перебували у провадженні НАБУ. У Бюро звернули увагу на позицію Верховного Суду України: заперечення або спростування відомостей, що стосуються досудового розслідування, має відбуватися в рамках кримінального, а не цивільного процесу. Редакція вважає, що позивач намагається через цивільний суд отримати оцінку обставин кримінальної справи, що є маніпуляцією.

Суперечливі дані

Ситуація навколо позову ускладнюється підозрами у можливому конфлікті інтересів та «судовій каруселі». За даними порталу «Судова влада України» та ЄГСПР, хід авторозподілу позовів Борзиха містить ознаки маніпуляцій. Видання ZN.UA раніше повідомляло про можливі родинні зв'язки позивача з головою Печерського районного суду Києва Русланом Козловим. Це викликає запитання щодо неупередженості розгляду справи саме в цій інстанції. Сторони перебувають у нерівних умовах: з одного боку — ресурсна особа з доступом до судової системи, з іншого — журналісти, що захищають право суспільства на інформацію. Адвокат видання Євген Воробйов заявив, що позов має ознаки тиску на журналістів через судові механізми та завищених фінансових вимог.

Контекст: «Ініціатива 143» та тиск на ЗМІ

Справа Борзиха не є ізольованим випадком. Печерський районний суд Києва в останній час став об'єктом гострої критики медіаспільноти через рішення, що обмежують свободу слова. Яскравим прикладом стало рішення суду у липні 2026 року, коли було введено тимчасову блокування на публікацію спільного розслідування «Слідства.Інфо» та Центру протидії корупції. Матеріал стосувався майна брата директора ГБР Олександра Сухачева. Суд обґрунтував заборону «заходами забезпечення майбутнього позову», посилаючись на можливий «неминучий збиток» та порушення комерційної таємниці.

Реакція суспільства та солідарність медіа

Прецедент з блокуванням розслідування про Сухачева викликав хвилю обурення та призвів до створення «Ініціативи 143». Вісім провідних українських медіа одночасно опублікували заблокований матеріал, а згодом до акції солідарності приєдналися десятки редакцій. Розслідування, яке суд намагався зупинити, зібрало мільйони переглядів за кілька днів. Редакція ZN.UA вважає, що законодавчі обмеження на оприлюднення імен підозрюваних є загрозою свободі слова та суперечать європейським стандартам. У майбутньому суді видання буде активно захищати свою позицію, розглядаючи справу як питання права ЗМІ інформувати суспільство про корупцію.